Кеті подивилася на Лілю:
— Ти щось знаєш, так? — спитала Кеті.
Ліля не відповіла, а взяла Кеті за руку і пішла в кімнату. В кімнаті вже чекав кіт.
— Ти повернулася, — сказав кіт.
— Так, — відповіла Ліля.
Кеті подивилася на кота, потім на Лілю.
— Як це? Значить, я права, я чула нашу собаку! Але мама сказала, що це неможливо, — прошепотіла Кеті.
— Все можливо, якщо ви готові бачити та слухати, — відповів кіт.
Ліля подивилася на Кеті:
— Схоже, це магія.
Вона перевела погляд на кота:
— Ми готові, — ледь чутно прошепотіла Ліля.