Перше Кохання

Глава 10. Лист через два роки

Це сталося несподівано. Весна знову прийшла. І разом із нею — лист.

> *Привіт, Міш.
Пробач, що мовчала.
Я читала всі твої листи, але не могла відповісти. Життя тут — складне, інше. Але я все ще пам’ятаю.

Я вступила на журналістику. І кожну історію, яку пишу, я починаю зі слів: «Це про перше кохання. Моє».

Я не знаю, чи ти ще думаєш про мене. Але якщо так — знай, я щаслива, що ми були.

Дякую за той поцілунок на містку. За те, що любив мене справжньо.

Аліса.*

 

Михайло тримав лист у руках і вперше за довгий час усміхнувся.
Його перше кохання не зникло. Воно просто стало частиною нього самого.
Він більше не чекав на відповідь. Бо вже мав головне — пам’ять. І серце, яке вміє кохати.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше