Перше Кохання
Глава 7. Липнева ніч
Липень палив місто, мов хотів спалити всі спогади до останнього. Михайло й Аліса зустрічались майже щодня. Вони знали, що час іде, а з ним — їхнє літо. Але вони вперто робили вигляд, що це не так.
Одного вечора вони вийшли на дах старої п’ятиповерхівки. Сиділи мовчки, дивлячись на зорі. У кожного в руках — по келиху дешевого лимонаду, який здавався святковим.
— Обіцяй мені дещо, — раптом сказала Аліса.
— Все, що завгодно.
— Якщо колись у житті стане дуже важко… згадуй мене. Цей дах. Цю ніч. Не для того, щоб сумувати. А щоб пам’ятати, що кохання існує.
— Я не хочу згадувати. Я хочу жити з тобою далі.
Вона не відповіла. Просто поклала голову йому на плече. І Михайло вперше заплакав. Без сліз. Просто всередині щось стискалося так сильно, що він ледве дихав.
Відредаговано: 28.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
