Перше Кохання

Глава 6. Останній дзвоник

Коли пролунав останній дзвоник, клас кричав, кидав у повітря папірці, дівчата плакали, хлопці обіймалися, наче не побачать одне одного більше ніколи.

Аліса стояла біля дверей школи, у світлій сукні, з трояндою в руках. Михайло підійшов, обійняв її ззаду. Вона поклала руку на його.

— Ми ще побачимось улітку, правда?

— Так. Я навіть не можу уявити, що ні.

Але вже тоді в її очах була тінь.

— Мама отримала роботу за кордоном… Ми, можливо, переїжджаємо в серпні.

Він не зміг нічого сказати. Тільки тримав її міцніше.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше