Перше Кохання

Глава 5. Літо — як пісня, яку не записали

Вони стали нерозлучними. Списували одне в одного домашку, разом шукали зірки вночі, слухали музику у вухах одного телефона, купували морозиво й ділили навпіл, навіть коли не вистачало грошей.

Це було перше кохання — наївне, світле, трохи болюче від страху втратити. Михайло бачив світ інакше: барви стали яскравішими, слова — глибшими, кожна зустріч — святом.

Аліса подарувала йому щоденник.

— Пиши в нього. Пиши все. Кохання має бути збережене.

— А якщо ми розлучимось? — спитав він.

— Тоді залишаться спогади. А спогади — це частина вічності.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше