Перше Кохання
Глава 4. Прогулянка, яка все змінила
Це сталося в суботу. Весна поволі переходила в літо, дерева вже стояли в зелених шатах, і навіть повітря було насичене запахом майбутніх канікул. Аліса запросила Михайла на прогулянку. Просто так, без причини. Але для нього це було як запрошення в інший світ.
— Пішли до річки, — сказала вона. — Кажуть, звідти видно найкращий захід сонця.
— А ти віриш у заходи сонця? — спитав Михайло, намагаючись не показати, як шалено радіє.
— Я вірю в моменти, — усміхнулась. — Деякі з них варто пам’ятати все життя.
Вони йшли вузькою стежкою через гай, торкаючись плечима, часом мовчали, а часом говорили про все на світі. Про те, чого бояться, ким хочуть стати, і навіть про смерть — не страшну, а філософську.
Біля річки вони сіли на старий дерев’яний місток. Аліса зняла взуття й занурила ноги у воду.
— Знаєш, що найстрашніше? — раптом сказала вона. — Коли ти любиш, а не знаєш, чи це взаємно. І боїшся зіпсувати тим, що скажеш.
Михайло мовчав. Аліса повернулася до нього.
— Але ще страшніше — мовчати все життя.
І тоді він зробив те, про що мріяв із того першого дня. Нахилився і поцілував її. Несміливо, обережно, але по-справжньому.
Вона не відштовхнула.
— Ти перший, — прошепотіла. — І, можливо… єдиний.
Відредаговано: 28.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
