Кінець

 Зараз, розповідаючи цю історію я зрозуміла…напевно я просто надто сильно прив’язалася до нього. Красивий, харизматичний, веселий…ідеал. Адже саме таким я бачила його. Жарти вчителя проте наш дует. Інколи веселі підколи щодо творів. Все це впливало на мене надто сильно. Він подобався мене…я не бачила нікого крім нього. Це як залежність. І сподіваюся, повернувшись цього вересня до фахового музичного коледжу куди я планую подавати документи, я не сприйматиму його знову так же.

Зараз, сумнів щодо правильності вибору професії турбують мене більше ніж будь коли. Адже кажучи, що хочу вчитися на музиканта я думала про те, як буду знову з Андрієм. А зараз…зараз, коли ми цілий рік не бачилися і зустріч знову чекає, я вже не так впевнена в правильності вибору.

Але, життя цікаве. Ніколи не знаєш що зустрінеш за наступним поворотом. Буде там твоє перше кохання, котре почалося у мене з додаткового уроку, чи можливо самотність.

Пишучи цю історію, і я досі боялася що не відпустила його. Попри відстань мої думки і досі часто повертаються до нього. Але…зараз я зрозуміла що можливо це і коханням важко назвати.

І правду кажуть, щоб зрозуміти свої думки достатньо написати їх на аркуші. Попри все я вірю, що колись все ж зустріну людину в котру закохаюся, і котра закохається та цінуватиме мене. А якщо ж ні…то моя сестра мала рацію. Домашні улюбленці також можуть стати чудовою компанією у старості.

 Зараз, розповідаючи цю історію я зрозуміла…напевно я просто надто сильно прив’язалася до нього. Красивий, харизматичний, веселий…ідеал. Адже саме таким я бачила його. Жарти вчителя проте наш дует. Інколи веселі підколи щодо творів. Все це впливало на мене надто сильно. Він подобався мене…я не бачила нікого крім нього. Це як залежність. І сподіваюся, повернувшись цього вересня до фахового музичного коледжу куди я планую подавати документи, я не сприйматиму його знову так же.

Зараз, сумнів щодо правильності вибору професії турбують мене більше ніж будь коли. Адже кажучи, що хочу вчитися на музиканта я думала про те, як буду знову з Андрієм. А зараз…зараз, коли ми цілий рік не бачилися і зустріч знову чекає, я вже не так впевнена в правильності вибору.

Але, життя цікаве. Ніколи не знаєш що зустрінеш за наступним поворотом. Буде там твоє перше кохання, котре почалося у мене з додаткового уроку, чи можливо самотність.

Пишучи цю історію, і я досі боялася що не відпустила його. Попри відстань мої думки і досі часто повертаються до нього. Але…зараз я зрозуміла що можливо це і коханням важко назвати.

І правду кажуть, щоб зрозуміти свої думки достатньо написати їх на аркуші. Попри все я вірю, що колись все ж зустріну людину в котру закохаюся, і котра закохається та цінуватиме мене. А якщо ж ні…то моя сестра мала рацію. Домашні улюбленці також можуть стати чудовою компанією у старості.