Глава 4.Настя

Я спантеличена і не знаю,що зі мною відбувається,він же нестерпний, але разом з цим коли він до мене доторкнувся мені не хотілося,щоб він мене не відпускав.У мене не було нормальних стосунків,але те,що я відчула зараз - це щось нове для мене.Дивне відчуття.Потрібно швидше забиратися геть звідси поки він ще чогось не утнув.Але не встигла я вийти за межі магазину, як почула чиїсь кроки, я не оберталася,але розуміла,що чим швидше я буду йти,тим краще буде для мене.

Я дружила раніше з хлопцями і нормально спілкувалася, але як тільки пішла в коледж все змінилося і з багатьма я обірвала спілкування,і той хто мені подобається зізнався мені у коханні,це було неочікувано для мене, і як же добре,що я не відповіла йому взаємністю, ми зустрілися декілька разів,погуляли, але потім я чомусь помітила,що з ним щось не так, він став дивним і ніби я стала для нього іграшкою.Мені не подобалося його ставлення до мене,а потім виявилося що він був з іншими під час наших стосунків, я рада що не подарувала йому свій перший поцілунок,та й загалом себе.Але те,що він мені брехав мене підкосило,я була довірливою,і як ніяк я засмутилася,але це швидко пройшло,бо я зрозуміла,що насправді нічого такого,окрім як, інтересу до нього не відчувала.Чому на мене раптом нахлинули ці спогади?Це ненормально.Так,Нік має привабливу зовнішність і чудову фізичну форму,от і все.Це проста фізіологія.

Мій розум прояснився і я зрозуміла,що відчуваю лише неприязнь,принаймні я так хотіла відчувати,бо він був нахабою і ще тим бабієм.

Доки я думала про все це я не помітила,як забрела на покинуту багатоповерхівку,вона була поруч з коледжом,це небезпечне місце,зовсім недавно там сталося вбивство,і страх опанував мене, хтось схопив мене за плече.

— То чому ти втікала від мене,ми не закінчили розмову.

— Ти придурок?

— Знаєш ти дивна,але краще тобі піти звідси,тут небезпечно і я гадаю,що ти про це знаєш.

— Так знаю,ти правий я просто задумалася і не помітила.

Я могла з'язвити, відповісти,що мені начхати,але сліди крові на стіні нагадували той жахливий день,і як би я не хоробрилася я завжди знала,що такі люди можуть напасти без причини.

— Ого ти зі мною погодилася,це щось новеньке.

— Відчепися і дай мені нарешті спокій, - спокійно відповіла я. - І взагалі,чому ти за мною пішов, ти сказав триматися від тебе подалі.

— Взагалі то,я йшов до парковки,бо там мій автомобіль, ось і вся прчина.

— Ок, тоді ще раз бувай.

Я зробила своє обличчя максимально байдужим і пішла до зупинки.

Коли я приїхала, мене накрила страшенна втома і я лягла спати,прокинулася я вже за північ.Я знала що коли мій організм так чинить то я емоційно виснажена, й справді всі ці суперечки з Ніком мене виснажили, я звикла,що я завжди намагаюся бути спокійною і незважати на дрібниці.Не хочу більше з ним перетинатися.

Добре за на завтра нічого не потрібно було вчити, я почистили зуби і знову лягла спати.

Вранці я почувалася набагато краще, я навіть вирішила перекусити,так як вчора майже цілий день нічого окрім вранішнього йогурту не їла, а тітці божилася,що вечеряти не хочу бо поїла разом з подругою.Я приготувала собі тост з сиром, і випила йогурту.Потім пішла в душ, зібралася і вийшла з дому.

Сьогодні я дісталася до коледжу без проблем і не зустріла Ніка, що мене дуже радувало,бо сваритися сьогодні в мене не було сил.Аліса як завжди запізнювалася і цього разу я чекала її з чаєм.

— Привіт.

— Привіт, я знаю,що запізнилася, але на то була причина,якийсь тип мало мене не збив,я до смерті налякался, і тепер я розумію тебе.

— Так, не нагадуй мені той день.

Одного разу поспішаючи на пару мене ледь не збила машина, і винною була я, бо перебігала дорогу в забороненому місці, тоді я вперше відчула адреналін і те відчуття коли він виходить.Це було жахливо, сльози тікли самі по собі і зупинити я їх не могла , в мене тряслися руки, і зробити з цим я нічого не могла.

—Настя ,ти тут?

—А так, пусте.

—Йдемо?

—Так, пішли.

Сьогодні першою парою була фізкультура, я її не дуже любила і взагалі не розумію, навіщо вона нам на третьому курсі.

Ми переодягнулися і вишикувалися в шеренгу.Почалася розминка, все як завжди.

—Так,дівчата я розумію що у вашій групі немає хлопців,але потрібно щоб хтось один з вашої групи взяв участь у футболі, я розумію що це чоловіча гра, ви можете просто посидіти на лаві запасних, але хтось один обов'язково має бути, можливо хтось грав у футбол?

За,що я деколи хочу вдарити Алісу так через те,що дуже часто вона говорить,щоб позлити мене і цього разу вона як завжди зиркнула на мене і я зрозуміла,що вона хоче зробити, я покрутила головою, натякаючи,щоб вона не сміла цього робити,але тут її понесло.

— Валерій Миколайович Настя чудово раніше грала.

— Анастасія це правда,ти грала раніше?

Я зі злістю зиркнула на неї, я розуміла,що вона хоче,як краще, деколи мені здається,що вона знає мене краще за мене саму.

— Так грала,стояла в захисті і декілька разів виходила в поле.

— Ого, це добре, тож ти можеш взяти участь?

— Я не знаю.

І тут вся група вирішила за мене і спихнули все,що я вимахуюсь і мені нічого не лишалось як погодитись.

—Тоді добре, сьогодні перше сумісне тренування, гравці будуть з четвертих третіх,і декілька з других курсів.Ах, так, причина в тому,що цьогоріч керівник нашого коледжу і економічного,той,що навпроти, домовилися про змагання,щоб якось розбавити студентське життя і всі згодилися на дружньому футболі, але було б добре якби ми перемогли.Тож сьогодні о 17.00 чекаю на тебе тут в спортзалі.

—Окей.

Ми переодягнулися і я перша вийшла зі спортзалу.Я була зла, дуже зла.

— Я знаю,що ти на мене образилася, але повір я знаю,що ти давно хотіла ще раз зіграти, раніше це для тебе було важливо.

—Так раніше,але не зараз Аліса!Я знаю,що ти хотіла як краще,але те,що було колись зараз для мене немає ніякого значення, те,що колись я обожнювала грати,не означає,що мені подобається це зараз!