Глава 3.Нік

Сьогодні важливий день,ні, я не про коледж, я про вечірку,я довго був головним у нашій банді,але вирішив з цим зав'язати.Якщо батьки дізнаються про це - мене відішлють з країни і на додачу я впевнений,що вони знайдуть мені заняття за межами країни,а я цього не хочу.Останній рік коледжу і я вільний,можу робити,те що хочу,але мушу визнати,що є пріорітет в місці де розташований мій економічний коледж, він навпроти медичного, а там шикарні дівчата,які завжди хочуть вийти з тіні і побути з таки,як я хоч одну ніч.Я з багатої родини і все місто,та й за його межами,мене знають.В моїх батьків своя фірма і не одна,перевага віддається адвокатським бюро,але інша половина займається ювелірними виробами.Мабуть,ви вже здогадалися,хто з моїх батьків чим займається,мама - непоганий ювелір,ну а батько - як і всі адвокат,який досяг неймовірних вершин.Я їх обох ненавиджу,ненавиджу за те,що зіпсували все моє дитинство,а зараз я роблю вигляд щасливого хлопчика який усім задоволений, але про те,що у мене подвійне життя вони й близько не здогадуються.Бо якщо вони взнають що я їх обманюю після того,що сталося 5 років тому...тоді мені точно не позаздриш.

Як не дивно,але настрій у мене сьогодні відмінний.Як завжди з "посмішкою до вух" я поснідав,і хутко зібрався,бо сьогодні потрібно все встигнути.Я набрав Даню - це мій найкращий друг,якому я до речі вирішив передати всі справи,я теж би хотів,щоб він вийшов з гри,але це його вибір,та й я теж зовсім не збираюся виходити,бо це вважай моє життя, те чим я живу і від чого отримую адреналін,який мені так необхідний щоб випустити пар.

Вже в 18 я купив власну машину, за власні кошти,хоча я міг би й раніше, але це було б підозріло для батьків,адже таку суму неможливо було зібрати за рік чесною працею,хоча якщо бути наполегливим і знайти непогану роботу то може й можливо.Але чесні шляхи не для мене.

Я як завжди завів Teslu і поїхав на навчання,як би дивно це не звучало.Це була моя перша машина, і такою мало хто міг похизуватися в 2017.Звичайно це крутий автомобіль,але він в мене не єдиний.Так як почалося навчання, а торік я не захотів вступати до університету,бо це псувало мої плани,а ще це звичайно дуже роздратувало моїх батьків,я вирішив винаймати квартиру, бо будинок моїх батьків за містом, і мені не хочеться щодня туди їздити.Я вже під'їжджав,як до мене зателефонував Даня і попередив,що місць на парковці немає, тож довелося ще витрачати свій час,щоб припаркувти автомобіль.Було вільне місце біля коледжу поруч і я швидко припаркувавшись побіг, бо часу залишилося не так багато, а в перший день точно не хотілося запізнюватись,хоч я й шибай голова,але батьки стежать за моїм навчанням,як я відвідую пари і яка у мене успішність, це мене ще більше дратує,але я радий що з викладачами завжди можна домовитися.Та сьогодні,як виявилося мій батько вирішив,що я маю працювати в одному з його філіалів,щоб я набирався досвіду, і  мав особисто приїхати та пояснити викладачам ситуацію.Це мене тішило,адже деколи це навчання мене добряче діставало.

Я навіть не помітив,як штовхнув когось,це була дівчина.Я встиг її схопити і вона не впала.На мить вона завмерла і підвела до мене свої зелені очі.Які ж вони були гарні, дивлячись в них я ніби впав в транс і не міг перестати розглядати її обличчя, але вона виявилася не з простачок і одразу ж показала свій характер.Мене це розсмішило,ще жодна дівчина не погрожувала мені врізати, а вона говорила це на повному серйозі.І чому ми ніде не перетиналися раніше?Була б мені забавка її сердити.Але я поспішаю,тож сказав свій фірмовий жарт на останок і побіг далі.

— Чувак, ну ти й довго.

— Брюнетка дорогу перейшла.

Ми розсміялися і пішли всередину, слухати лекцію, які ми маємо бути чемні та дисципліновані впродовж року.

— То що за брюнетка?

— Не знаю, раніше не бачив її, але,можливо,просто не звертав уваги.

—Де Свят?

— Не знаю, він мені нічого не казав.

— І мені, дивно якось,він зазвичай попереджає.

—Та загуляв, мабуть,от і все.

— Та, це в нього часто.

Свят - це наш друг і третій за нами бабій, він має приємну зовнішність, брюнет з блакитними очима, підкачаний як і ми,тож не дивно,що його сьогодні не було, він любив розважатися,але зазвичай попереджав, а сьогодні він дуже потрібний, бо він теж замішаний у тому лайні що й ми.

— Даня, я хочу щоб ти вийшов зі мною з цього усього,це стало занадто небезпечно,гонки ще можна лишити в нашому життя, а от з наркотиками і усім іншим що з ним зв'язано треба покінчити,добром це не закінчиться,так гроші великі, але в нас їх тепер повно і ми сміливо можемо з цим закінчувати.

— Чувак, та що з тобою, ти реально хочеш все кинути, подивись на нас,ми круті, всі дівчата наші, чому ми маємо від цього відмовлятися?

—Батько не дурний і розуміє, що такі гроші в мене нізвідки не беруться.І якщо він дізнається, нам обом будуть непереливки.Ще гірше якщо ми вскочимо і він не зможе нас витягти,як того разу.

—Але того разу ми не були винні, і він довів це.

— А цього разу ми будемо винні,якщо будемо діяти необачно.Він влаштував мене на практику до своєї компанії, тож мені краще зав'язати поки ще не пізно.

—Може ти й правий, я розумію,що це лайно, але ти все кинеш, а мені куди?В мене немає багатих батьків,тож я лишуся на деякий час, назбираю ще грошей,а тоді відкрию свій бізнес і теж з усім цим завершу.

—Кидай краще зараз, те чим ми займаємося небезпечно, і я це зрозумів теж недавно, вечірки,гонки,бої - це одне, і ясна річ цього я не кину,бо не зможу.

—Я подумаю, але...

—Привіт чуваки!

А ось і Свят.

— А ми думали,що тебе якась блонда вкрала і тепер тобі мститься.

—Хахахаха,ні не вгадали,в мене був важкий вчора день.Тож,що сьогодні робимо?

—Я виходжу з гри, Даня думає, в ти що скажеш?

—Я теж виходжу, набридло це, ми і так по вуха в лайні з цими бійками, гонками...потрібно згортатись поки ще не пізно.

—Даня, лишаєшся ти, ці типи мутні останнім часом і менітце не подобається,вони щось крутять за нашими спинами.