Поки Емма намагалась вижити у цьому не простому світі, десь там на іншому кінці лісу знаходилась хижина, яка в середині більше нагадувала замок.
Білі стіни, прикрашені старовинними картинами, вирізьбленими фігурами, кімната виставлена красивими меблями. Ніхто й ніколи не міг подумати, що там живе людина.
''А що ж за людина?'', – запитаєте ви. Саме з цього місця розпочнеться історія одного хлопчика на ім'я Генрі. Він народився саме тоді, коли світ почув про вірус. Так, Генрі був ''особливим'', який дожив до 27 років і не помер від рук звичайних людей. Але скільки бід ці люди принесли йому...
Кожного вечора, як привчив його колись батько, він сідав і очищав свої білосніжні крила, як у янгола. Він був чудовим: мужній чоловік високого зросту з добре розвиненою м'язовою системою і цікавою зачіскою у вигляді паруса вітрильника.
Генрі рано втратив батьків, але на пошуки нової сім'ї вирушити не міг, тому йому довелося швидко стати самостійним. Чоловік, будучи тоді ще хлопчиком, тримав великий гнів на людей, котрі напали на їхній будинок вночі і вбили його батька та матір.
Ще досі, будучи у досить зрілому віці, він не зміг відпустити той гнів, він вирішив боротися... Боротися за себе до кінця, що б це йому не вартувало.
#1701 в Фантастика
#274 в Постапокаліпсис
#9530 в Любовні романи
#2303 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 11.08.2021