Темна ніч. Ліс. Дощ.
- Еммо, зберися, — приказала я собі. Ну що ж, так і зроблю...
Але ця історія починається не звідси. Тож розкажу я вам все з самого початку.
- В далекому 2031 році, а саме у червні, у маленькому містечку Waterford люди жили спокійно, ходили кожного дня на роботу, мали чудові вихідні. Аж ось одного літнього понеділка почалося те саме жахіття, через яке, я знаходжуся у страшному темному лісі.
Понеділок, 2 година дня. Всі новини гудять: "Вірус...", "Новий вірус...", "Рятуйтеся...".
Вірус дійсно існував... Через щось невідоме діти почали народжуватися з певними ознаками тварин: хтось мав хвостик, як у мавпочки, хтось носик, як у ховрашка, а дехто крила, як у янгола.
Коли все почалося, я була зовсім маленькою дівчинкою і не розуміла, що відбувається і чому мої батьки так стрімко покидали місто, навіть забувши про мій улюблений квітник з трояндами, та перебиралися до віддаленої місцини.
Всі люди навколо виживали як тільки могли. Почалися масові полювання на цих ''особливих'' дітей. Вони були незвичайними, тому люди використовували їх як прикраси для дому, роблячи з них опудала.
До моїх чудових батьків, які оберігали мене весь цей час, наглянула старість та смерть. Насправді я сильно засмутилася, але знала, що смерть наздожене кожного.
#1661 в Фантастика
#264 в Постапокаліпсис
#9350 в Любовні романи
#2262 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 11.08.2021