Глава 1.Частина 13 .Політика — Тіроль і Альпи: голоси консерватизму та лояльності

Інсбрук, Тіроль — столиця австрійської частини імперії в Альпах. Старий палац Гофбург (тірольський), де намісник Тіролю проводить наради. Кам'яні стіни, дерев'яні панелі, портрети Франца Йосифа в мисливському вбранні, запах гірського повітря, що проникає крізь відчинені вікна, змішується з ароматом тютюну й воску. Тіроль — це опора імперії: католицький, консервативний, лояльний Габсбургам, з сильними традиціями кайзершютцен (тирольських стрільців). Тут мало національних конфліктів — німці-австрійці домінують, італійці в Трентіно шепочуться про об'єднання з Італією, але тихо.

У залі наради сидить намісник Тіролю, граф Егон фон Фюрстенберг — високий, сивий, у мисливському костюмі з едельвейсом на лацкані. Поруч — місцевий лідер кайзершютцен, майор Антон, ветеран, з орденами, і молодий офіцер, лейтенант Ганс, який щойно повернувся з Відня.

Фюрстенберг (німецькою, спокійно, дивлячись на карту імперії): Панове, архікнязь Франц Фердинанд наполіг на візиті до Сараєва. Він хоче показати, що імперія сильна й милосердна. Але Конрад фон Гьотцендорф у Відні каже: це пастка. Серби святкують Відовдан — день помсти. Якщо щось станеться — ми отримаємо війну.

Майор Антон (голосно, з тірольським акцентом): Ваша ексцеленціє, Тіроль готовий. Наші стрільці — найкращі в імперії. Якщо Росія вступить — ми підемо на фронт. Ми лояльні імператору, як завжди. Федералізація? Слов'яни можуть мати свої права, але Тіроль — німецький, католицький, габсбурзький. Ми не хочемо змін.

Лейтенант Ганс (молодо, з ентузіазмом): Майоре, архікнязь має рацію. Якщо дати слов'янам автономію — імперія стане сильнішою. Але якщо серби вб'ють його — ми не пробачимо. Німеччина обіцяє підтримку. Кайзер Вільгельм сказав: «Австрія може розраховувати на нас». Ми переможемо.

Фюрстенберг (зітхаючи): Переможемо? Війна — це не полювання на оленів. Ми маємо Альпи — природну фортецю. Але Росія велика, Франція реваншистська. Італія може зрадити — вони вже дивляться на Трентіно. Тірольці лояльні, але якщо війна затягнеться — наші сини гинутимуть за Балкани.

Майор Антон (твердо): Ми гинутимемо за імператора. Тіроль не зраджує. Якщо потрібно — ми підемо на сербів, на росіян, на кого завгодно. Кайзершютцен готові.

Розмова переходить на практичні питання: мобілізація, склади зброї в горах, тренування стрільців. Тіроль — це тиха, але непохитна опора імперії. Тут не киплять національні пристрасті, як у Празі чи Львові, — тут панує традиція, віра й лояльність.