Глава 1. Частина 12.Побут — Ринок Головний, вулиці й люди Кракова

Краків у червні розквітав: Ринок Головний — найбільша середньовічна площа Європи — гудів від торговців, голубів, вуличних артистів. Вежі Маріацького костелу піднімалися в небо, щогодини трубач грав «Hejnał» — мелодію, що переривалася, ніби нагадуючи про татарську стрілу. Повітря пахло свіжими обварзанками (кренделями), квітами з прилавків, смаженою ковбасою з гірчицею, кавою з кав'ярень і димом від кузень.
На Ринку біля пам'ятника Адамові Міцкевичу студенти годували голубів, сім'ї гуляли. Селянка Марія з Підгалля (в кольоровій хустці, з кошиком сиру й яєць) розмовляла з краків'янкою Софією, яка продавала квіти.
Марія (голосно): Софіє, чула? Архікнязь приїде до Сараєва. Серби святкують Відовдан — день помсти. Якщо щось станеться — війна. Мої сини підуть у легіони Пілсудського.
Софія (тривожно): Так, Маріє. Пілсудський шепоче: «Це наш шанс». Росіяни обіцяють свободу, але ми знаємо їх — кайдани. А Тіза в Будапешті кричить: «Ніякої федералізації!» Ми платимо податки імперії, а мріємо про свою Польщу.
Поруч у кав'ярні «Jama Michalika» — сецесійні декорації, дзеркала, запах сигарет і кави — сидів молодий художник Станіслав Віткевич (тоді ще студент), розмовляв з друзями за келихом вина.
Віткевич (іронічно): Європа — театр абсурду. Старий імператор молиться в Шенбрунні, кайзер кричить про «місце під сонцем», серби точать ножі. А ми п'ємо каву й чекаємо кінця. Якщо війна — Краків стане фортецею або руїнами.
Друг (сміючись): Станіславе, ти завжди песиміст. Танцюймо! Циганська музика грає на Ринку — найкраща в світі. Випиймо за мир, поки він є.
На площі вечоріло. Сонце заходило за вежі, трубач грав останній «Hejnał», натовп аплодував. Вуличні музиканти грали мазурки й полонези, люди кидали монети. Пари гуляли: дами в сукнях до щиколоток, чоловіки в котелках. Діти бігали, голуби злітали зграями.
Але в розмовах — тривога: «Пілсудський… легіони… серби… війна…» Краків жив польським духом: торгував, їв обварзанки, слухав трубача, але знав, що стара імперія тріщить, а польська мрія може коштувати мільйони життів.