Перша Спроба
Вірш Син та Батько
Сидять син з батьком на могилі,
«Серед степу широкого, на Вкраїні милій»,
Розмовляють відверто.
І між ними є різниця,
Тільки правда у віках.
— Батьку, скажи правду, що чекає далі нас?..
— каже хлопчик у шоломі,
А на тілі форма, що виклика великий жах.
— Що буде в країні нашій? Що буде з людьми?
Ти писав усе у віршах...
«Чи не однаковісінько тобі?»
Дивиться з небес наш батько
В очі юні, сильні,
Але зовсім ще дитячі очі.
Роздивляється в них красу,
Немов ту саму боротьбу.
— «Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені...»
Схиляє голову набік,
Тримає парубка за плечі.
І погляд у нього такий сумний,
І батько тихо промовляє,
Неначе надією ласкає:
— Будь ласка, боріться, рідні...
Прошу, боріться...
Усі стомилися від цього пекла,
Що розпалили кати влади
Та люди, яким на майбутнє начхати.
Але якщо не ми, то хто?
Загине нас багато — знаю...
Та без крові не буває, на жаль,
І жертви в нас бувають.
Якщо ми зараз стоїмо —
То й у майбутньому живемо.
І не сваріться між собою,
Підтримайте ласкою простою.
Посміхніться, обійміться
І разом до перемоги прагнути
Не бійтесь!
Відредаговано: 03.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
