Вибачте мене, будь ласка, за мої емоції та незрозумілу гру.
Десь я, неначе клоун, як у цирку своє шоу веду.
А десь тендітна я, жіноча, і мрія багатьох людей.
Хоча є сенс цієї маски? І незрозумілих цих ідей...
— Мені здається, що дурна я, коли роблю дурню якусь.
Можливо, не соромлюсь, бо я не хочу бути тою...
— Якою?..
— Можливо, я не знаю, як правильно робити справи.
Але чи треба це для мене? Або... заплуталась...
— А й справді...
— Що?
— Багато думок в голові, і ось пробачення ти просиш.
Скажи мені, то як тобі?
— Про що ти зараз взагалі?..
— Ти ж людина, не машина. Чого пристала ти до себе, скажи мені?
Це ж диво, коли ти різна, справжня та дійсно щира.
— Але якщо мене осудять і скажуть: "Я погана, не така, як треба, і дійсно..."
— Гарна. Ти гарна, бо інша. І це твоя краса, це сила та, яку шукала ти здавна.
Нема тут сенсу, хто з нас хто, бо всі ми право маємо на то,
Щоб жити та творити і не забувати лиш про одне:
Що всі ми різні — це є сила.
І кожен з нас має право бути таким, яким він є
Відредаговано: 03.05.2025