Перша Спроба

Вірш Зелена Лава

В останній час мені до душі впала лава. Біля нашого будинку, в останньому під'їзді, зелена дерев'яна лава.

На ній я сиджу вечорами, а поруч зі мною сидить мій найкращий друг.

І знову настала золотиста осінь, вона гріє душу, різним людям по-різному тут.

У кожного з нас є місто, яке ми називаємо хатиною. Де можемо жити спокійно, набиратися сили.

Та й далі по стежці "життя" йти впевнено та вірно.

Сиджу я на лаві і думаю про різні моменти, можливо, тому мене тягне до неї...

Ця лава пам'ятає і друзів, і рідних, звичайних, минулих... і, мабуть, майбутніх...

Сонце сідає, знову додому, а завтра, коли ввечері повернуся на свою лаву, до мого душевного дому.

Подобається

#3270 в Різне
#691 в Поезія

Відредаговано: 03.05.2025