Побачення

Рита заглянула до кухні, де сиділа Єва.

— І що написав?

— Назначив зустріч завтра. Тільки в іншому місці.

— Ти підеш?

— Не знаю ще. Я думаю про те, що можливо цією розмовою допоможу, якійсь дівчині в майбутньому.

— Яка ти в нас добра, аж страшно. Люди цим будуть користуватися.

— Ти вже це робиш. Ти куди взагалі зібралась?

Вона тільки зараз помітила, що сестра начепила свій в’язаний светр, теплі штани і в такому вигляді дерлась до цукерок на верхній полиці.

— В магазин йду. Перевіряю, що є, а чого немає. Ну ще подзвоню Єгору з телефону, що висить у них. Хочу перевірити вдома він чи ні.

— З домашнього ні?

— В нього телефон вміє визначати номер. Не підходить. Так йдеш?

— Ні. Ти зовсім дурна.

— Я авантюристка. Інакше нудно жити. Я пішла.

Двері зачинились, а Єва все гіпнотизувала телефон. Збоку висів пухнастий рожевий брелок і вона його все м’яла руками. Поки не відписала:

“Добре. До завтра.”

Вона обмірковувала, що варто сказати весь ранок.

Вже якщо ця зустріч має принести користь, то треба все гарно продумати.

Але дівчина вже дісталась парку, а чіткого плану не мала.

Було велелюдно і її це заспокоювало. Пробігали діти, а за ними поспішали їх батьки. Слідом прогулювались бабці.

Єва, спостерігаючи за іншими, незчулась, як до неї хтось підійшов збоку.

Першим вона помітила величезний букет квітів. Барвистий і яскравий він приховував того, хто його тримав.

— Привіт Єво.

— Артур?! 

Знайома посмішка осяяла весь парк.

— Так. Це тобі.

Єва розглядала квіти, а вітерець разом з її волоссям роздував слідом всі думки.

— А як ти тут опинився?

— Запросив і ти прийшла.

— Так то ти писав?

— А хтось інший мав прийти? Ну тоді я пішов, але разом з тобою. Байдуже на кого ти чекала, бо заберу з собою тебе саме я.

Єва підхопила його зігнуту в лікті руку.

— Мені твій номер вчора Рита прислала.

— Вона, мабуть переплутала імена.

— За що я їй дуже вдячний.

Вони все ж привертали до себе увагу, але поруч з Артуром Єву це не турбувало.

— Вирішив врятувати тебе від всіх жахливих побачень.

— Це сильна заява.

В той момент Єва все ж повірила в карму і в те, що все ж Рита передала їй трохи своєї авантюрності.