Розділ 12. Протистояння

Нерви били через край. І розуміння того, що лажати сьогодні недозволено, лише посилювало моє хвилювання.

— Не переживай, Персефоно, — підбадьорливо підморгнув Альтаїр за лаштунками. — Це як виступи в твоєму ресторані. Он дивись, народу в студії приблизно стільки ж, скільки там влазило в залу.

— Ага, — нервово гикнула я. — З тією єдиною відмінністю, що трансляція в прямому етері йде на цілу станцію, а в записі це викладуть на стрімінговому сервісі медіакомпанії, до якого мають доступ підписники по всій Сонячній системі. Але в іншому так, одне і те ж.

— Годі, головне ж — завести залу. А на камери ти звертаєш забагато уваги.

— Ну вибачай, для мене це вперше.

— Дасть бозон Гіґґса — не востаннє, — зітхнув чоловік, закотивши очі. — Все буде добре.

— А раптом їм пісня не сподобається?

— Я її вже чув, тому авторитетно заявляю, що сподобається. Якщо, звичайно, моя думка для тебе щось означає, — глузливо підморгнув Альтаїр. — Ти ж знаєш, я б не став розхвалювати пісню, яка була б блідою фігнею незалежно від того, наскільки добре ставлюся до її автора. Саме так я й втратив чимало друзів-музикантів: вони просили мене сказати, що я думаю про їхню музику... ну а я казав.

Я зніяковіла. Звичайно, за минулі тижні ця людина не раз на ділі показувала своє добре ставлення до мене. І все ж, почути ці слова безпосередньо від нього виявилося настільки несподівано, що серце знову застукало зрадницьки голосно.

Як менеджерка, Геката продовжувала робити свою роботу настільки вправно, що в мене майже не залишалося вільної години. В графіку було прописано навіть час, який відводився на роботу над музикою. На жаль, але так, співачці-початківцю доводилось приділяти чималу увагу розкрутці.

Тож сьогодні ввечері я, завдяки старанням менеджерки, виступала на «Акрополь», першому музичному каналі станції, в шоу «Велика прем'єра». Суть його полягала в тому, що раз на тиждень троє виконавців наживо співали по пісні, якої раніше не демонстрували на публіці. Відразу після виступу трек надходив у продаж в розділі виконавця на сайті його лейблу. А сам артист займав почесне місце в студії, поряд з ведучим, де розповідав про свою новинку і відповідав на запитання.

Заради цього шоу я закінчила роботу над однією з нових пісень — тих, що були написані після підписання контракту, і не виконувалися в «Декарді». Адже канал цікавив тільки повний ексклюзив. Тому закінчивши запис, я віддала себе репетиціям майбутнього живого виступу... і вже за день до етеру дізналася, що в тому ж шоу свою новинку презентуватиме ще й Альтаїр.

На цю хвилину перед нами вже виступила перша співачка, яка працювала в жанрі техно, і судячи зі слів ведучого — досить популярна серед своєї авдиторії. Час, відведений для її інтерв'ю, добігав кінця, а отже, з хвилини на хвилину в студії згасять світло, залишивши освітлення тільки на місці ведучого, щоб я змогла непомітно вийти на темну сцену перед початком свого номера.

І останнім, як головна зірка вечора, співатиме Альтаїр.

— Ну що, поб’ємося об заклад на те, хто більше порве залу? — поцікавився чоловік, легенько штовхнувши мене плечем.

— Тут навіть битися об заклад безглуздо, — гмикнула я, подивившись на нього з викликом, який несподівано взявся невідомо звідки. — Вони будуть моїми, і тобі після мене доведеться зі шкури вилізти, щоб як мінімум утримати планку і тебе не закидали помідорами. Причому не впевнена, чи це тобі вдасться.

— О, це вже правильний настрій, — розсміявся Альтаїр. — Зроби так, щоб мені після тебе було виступати ще важче, ніж коли ти співала в мене на розігріві, — тихо прошепотів він, легенько торкаючись губами мого вуха.

На мить я, здригнувшись, розгубилася. Але вже наступної секунди із запалом подивилась на нього.

— Навіть не сумнівайся, — заявила я, прямуючи до краю лаштунків. У студії ведучий вже дякував техно-співачці, яка прямувала до одного з трьох гостьових крісел в декількох метрах від нього.

І тут світло згасло, а ведучий повідомив про рекламну паузу.

— Персефоно, давай! — тихо скомандував режисер і я, не зволікаючи, вийшла з-за лаштунків, стаючи в самому центрі невеликої круглої сцени, від якої вниз, до майданчика з ведучим, вели короткі сходи.

Таймер (що знаходився на екранах, які були розташовані за камерами, і від того непомітні телеглядачам) відраховував останні секунди до кінця рекламного блоку. І я, однією рукою стиснувши мікрофон на стійці, другою крізь тканину торкнулася пальцями маленького підвіска у вигляді квітки маку зі скрипковим ключем. Через фасон жовтої з чорним сукні його зовсім не було видно, але я все одно відчувала шкірою метал, нагрітий теплом мого тіла, і це для мене було головним.

— І знову добрий вечір! — заторохтів ведучій, коли таймер завершив відлік, а зала радісно зааплодувала. — Ви дивитесь шоу «Велика прем'єра» на каналі «Акрополь». Настав час для другої прем'єри! І зараз свою новинку вам представить чарівна леді з мелодіном, яка не так давно підірвала чарти своїм дебютним синглом «Уламки метелика». Чи зможе вона знову вразити слухачів? Дізнаємося прямо зараз! Персефона Спалах з прем'єрою пісні «Пробудження»!

Це сталося одночасно: наді мною загорілися прожектори, а з мелодіна на аудіосистему пішли перші потужні акорди. І судячи з реакції, залові сподобався вступ. Що ж, а тепер настав час важкої артилерії!