Христина відкрила очі і подивилася на легкі фіранки, які віддавшись поривам вітру, легко коливалися біля відчиненого вікна. Морське повітря, поєднуючи в собі і жадану прохолоду, і лагідне тепло, насичувало кімнату. Дівчина солодко потяглася і озирнулася. Дена в ліжку не було. Але замість нього на подушці лежав невеличкий конверт з рожевими квітами. А поруч на тумбочці біля ліжка стояв букет чудових троянд.
— Як це зворушливо, — всміхнулася Христина і протягла руку до конверту.
«Кріс! Я високо ціню твою довіру. Тож довіряй мені і цього разу. В гардеробі на тебе чекає сюрприз» — прочитала дівчина записку.
— Цікаво, — промовила вона і, вислизнув із ліжка, понеслася до гардеробної.
Відчинив двері вона завмерла на місці. В невеличкій кімнатці висіла гарна зелена сукня з такої тонкої тканини, що нагадувала легку павутинку. Христина доторкнулася до вбрання.
— Я ще ніколи в житті не бачила такої гарної сукні, — вирвалося в неї. — І такої приємної на дотик.
Поряд вона побачила ще один конверт. Швидко відкривши його, дівчина прочитала:
«Люба! Гадаю сукня тобі сподобалася? Мені здалося, що саме вона підкреслить твою чарівність і змусить твої очі засяти ще яскравіше. Швидше одягайся і виходь до головного входу».
Христина посміхнулася. Вона розуміла, що Ден запрошує її на вечірку, і знала, з якого приводу відбудеться святкування. Саме вчора, нарешті вдалося організувати ток-шоу с прямим включенням Дена. На цьому ток-шоу були присутні і сам банкір, і його донька Аліна і, і журналістка з аеропорту, і, згодом запросили Машу.
Викриття пролунало, як і гадав Олег, немов бомба, розірвана в повітрі. Банкір, нарешті усвідомивши, в яку безодню могла потрапити його донька і на якій тоненькій щаблині вона опинилася, відвернувся від ведучого та крадькома втер непрохані сльози. Він вибачався в Дена за поспішні звинувачення і дякував йому, що той… не пройшов повз дитини.
Аліна, посміхаючись на камеру розповідала, що зустріч з тією дорослою людиною допомогла їй змінитися і, нарешті, побачити не тільки себе, а й тата. Тепер вже від камери відвертався Ден, втираючи непрохані сльози. Адже він так само як і ця дівчина-підліток, тільки недавно зміг зрозуміти батька... а не тільки себе.
Потім показували інтерв’ю з аеропорту і розслідування журналістів, в ході якого з’ясувалася провина Маші. Їй було пред’явлено багато звинувачень. Ця білявка примудрилася перейти шлях багатьом людям, які певний час мовчали. А тепер, коли нарешті пліткарку було викрито, вирішили звести рахунки.
«За що це все мені?» — були Машині останні слова в ток-шоу. «Здається той потік образ, які ця жінка відправляла у всесвіт нарешті знайшли свого адресату» — підсумувала ведуча.
— Я вітаю тебе з блискучою перемогою, — промовила Христина, обіймаючи Дена після завершення ток-шоу. — Твою репутацію відновлено. Причому не просто відновлено, а навіть відбілено. Та ти просто сяєш новенькою, блискучою репутацію!
— Так, — посміхнувся Ден і притягнувши кохану до себе прошепотів їй у вухо. — Я переміг тільки тому, що ти була поруч… а ще тому, що ти вірила в мене.
— Давай відсвяткуємо перемогу, — запропонувала Христина. — Заберемо дядька Сергія з лікарні і відсвяткуємо!
— Чудова пропозиція, — погодився Ден. — Я все влаштую!
І ось він все влаштував. Але вона навіть в самій сміливій мрії не могла уявити, що Ден влаштує таке романтичне запрошення.
Христина подивилася на себе в дзеркало.
— Господи, яка краса, — промовила вона проводячи по легкій сукні, яка сміливо підкреслювала жіночність фігури.
— В цій сукні треба кружляти, — промовила вона і дійсно закружляла по кімнаті.
Легка тканина миттю піднялася, утворивши навколо ніг невеличку зелену хмаринку.
Надів туфлі, Христина легко збігла вниз і стрімко вийшла за межі «Перлини». У ту ж мить до неї під’їхав білосніжний лімузин. Водій в чорно-білій формі, лагідно посміхаючись, відчинив дівчині двері. А коли Христина опинилася в салоні, простяг їй ще один конверт з рожевими квіточками.
«Кохана. Мені здається, що ці сережки дуже пасують до твого вбрання. Чи не так?» — писав Ден в новій записці. Тільки тепер Христина помітила, що на сидінні поруч лежала невеличка коробочка. Дівчина взяла її у руки і відчинила. На м’якій оксамитовій підложці сяяли яскравими барвами золоті сережки з великими смарагдами.
— Яка краса, — захоплено промовила дівчина і вдягла сережки.
А машина тим часом неслася по звивистій дорозі, котра нагадувала про невгамовно плинучий час. Колись ця дорога привела її до зустрічі з Деном, а потім стала прощальною, коли дівчина покидала Італію, а тепер… несе її до майбутнього. «До щасливого майбутнього», — виправила себе Христина.
Нарешті лімузин зупинився. Дівчина визирнула у вікно. Це був пірс. Двері відчинив водій і допоміг Христині вийти. Тієї ж миті поряд з’явився ще один чоловік, одягнений, як справжнісінькій матрос. Він простяг дівчині новий конверт.
«Рідна моя. Довірся мені і слідуй з цим матросом» — прочитала Христина.
— Добре, — погодилася вона і підтримуючі легку, немов сама хмаринка, сукню, пішла з матросом.
Вони йшли по пірсу поміж пришвартованих яхт. «Мабуть, Ден орендує яхту на нашу вечірку», — промайнуло у дівчини в голові. Нарешті вони зупинилися. Перед ними стояла розкішна яхта, урочисто вбрана рожевими трояндами, білосніжними стрічками і повітряними кульками. Оглядаючи яхту, дівчина зненацька побачила напис на судні. Великими золотими літерами було виведено всього чотири літери, які складали її ім’я: «Кріс». Матрос допоміг Христині потрапити на яхту і, заливши її на палубі, зник.
Дівчина озиралася навкруги. Тут все дихало романтикою, щастям і коханням. Від цього відчуття у Христини на якусь мить навіть запаморочилася голова.
Почала лунати музика. Співала скрипка. Вона озирнулася і побачила музиканта в білому блискучому фраку, котрий грав на інструменті. Якусь мить вона спостерігала за його рухами і відчувала пронизливий спів скрипки. Тому навіть не помітила, як за спиною з’явився Ден.
#2218 в Жіночий роман
#9791 в Любовні романи
#3769 в Сучасний любовний роман
сильний герой та ніжна героїня, кохання крізь роки розлука вірність, пошук себе психологія дитячи травми
Відредаговано: 16.06.2021