Перезапуск : З-за дверей
Нам це призначено або Вона мовчала
А от тепер знайди - но відповідь
Чому ?
А я тобі відповідь підкажу : А чому?
Але Чому? Може ти боялась?
"Колись ми будем разом... Колись ти підійдешь до дверей."
Вона намагалася не плакати. Ось та сама мить, вона шуркотить, плаття їй замале.
Її сім'ї всього було замало.
Смуток та скорбота охопили, а ті руки близько, он вони.
А небога плаче, бо відправлють її не туди. Адже не ті двері, не ті замки...
А башта й замок кличе, темні ночі попереджують, а білий вовк виє одначе бо голодний. Але попереду дракон й ти розумієш... Це не сон.
Серсі ледь не падає кругом пітьма, а думок вже нема...
"Колись бо оженемось. . Але я не розумію, ти все знаешь,
Чому ж тоді не відповідаєш. Ти грайлива, ти красива, Серсі. Ти ж бо сама це знаєш?"
Цей голос інший : він буркоче, він то заколисує, то гуркотить, й лице іспите синє та побите, але король все одно говорить : Ти маєш мене все одно прийняти.
Але голос кричить :
- Це не ти!
#8338 в Любовні романи
#268 в Історичний любовний роман
#1406 в Фантастика
#224 в Бойова фантастика
Відредаговано: 22.11.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
