Розділ 23. Хрестики-нулики.

Девід.

Хвилин за десять білий Вовк вивів нас на галявину, оточену високими ялинками, посеред якої було старе вогнище.

Звір зупинився поряд з ним, всівшись на задні лапи,  й знову протяжно завив.

— Що це може означати? — спитав я, подивившись на Майкла.

— Тут мало бути зовсім не це, — хмикнув горе-розробник.

— Якби хтось не поліз правити код! — висунув морду Кролик.

— Хлопці, не свариться. Це нам ні до чого. Ми вже не одну локацію доробили, оживили, називайте як хочете, тож, перезапустимо й цю. Головне зрозуміти, що за тотем тут мав бути та яку роль він має виконувати у цьому квесті, — втрутилася у суперечку Катя.

Майкл обережно присів біля вогнища та почав перебирати чорне каміння:

— Подивиться, народ, деякі з них мають певні позначки — хрестики, або нулики.

— І що це може означати? — підійшов до нього. — Тільки не кажіть, що тут також треба синхронізувати гру, тетрис ми вже проходили.

Майкл перевернув ще один камінь й хмикнув.

— Та ні. Це не тетрис… Це всього лише…

Кролик вистрибнув зі свого сховища у Каті за пазухою та наблизився до нас з Майклом.

— Ну, звісно. Хрести й нулики… І чому я не здивований, — пробурмотів Джеммі, також уважно розглядаючи камені з позначками.

Я обернувся на Вовка:

— Ця головоломка — наше завдання?

Звір повільно кивнув.

— Тотем з’явиться, якщо її розв’язати? — здогадався я.

Кивок.

— Добре… Якщо логіка така сама, як у хрестиках-нуликах, то нам треба просто скласти ряд, — звернувся вже до друзів. — Майкле, спробуєш пройти?

— Якраз хотів вам те саме запропонувати, але будьте поруч, раптом дійсно знадобиться допомога.

— А хто ж тоді грає проти нас? — озирнувся Кролик та перевів погляд на Вовка, той лише похилитав головою. Мовляв, точно не він.

В наступну хвилину один із каменів раптом тихо клацнув і сам по собі перевернувся. На ньому з’явився нуль.

Ми всі втупилися на імпровізоване поле та перезирнулися.

— Здається, нас щойно викликав на партію сам ліс, ну або ця локація, — хмикнула Катя.

Майкл швидко встановив на полі камінь, позначений хрестиком.

Кілька секунд нічого не відбувалося. Потім інший камінь тихо перевернувся сам. Нуль.

Майкл швидко включився у гру з невидимим таємничим суперником, а всі ми затамувавши подих спостерігали за партією.

Нулик-хрестик-нулик.

Камені перевертались самі собою, перегороджуючи Майклу шлях. Аж раптом Бродяга перевернув останній камінь, що залишився на вогнищі, утворивши ряд — хрестик-хрестик-хрестик — усе каміння замерехтіло зеленим сяйвом.

Попіл у центрі вогнища закрутився маленьким вихором, й раптом нізвідки виникла дивна дерев’яна фігура, що нагадувала вирізаного із темного дерева вовка. Морда з гострими вухами, замість очей — два маленьких смарагди, а в грудях світився маленький бурштиновий камінь.

Катя тихо видихнула.

— Ого…

Вовк обережно наблизився до нас, ткнувшись своєю мордочкою в долоню Майкла.

— Це і є тотем, правда? — спитала Катя, обережно опустивши руку в густу шорстку звіра.

— Тотем Вартового Лісу, — додав Кролик. — І ми маємо його віддати хазяїну.

— Вовку? — уточнив Майкл. — Він і є цей Вартовий?

— Ти бачиш тут когось іще? — скептично фиркнув Джеммі. — Звісно.

— Але ти казав, що це ліс належить перевертням. Може, тут хтось ще є. Як нам знати?

Вовк хрюкнув на цих словах й похилитав головою, а потім обережно взяв зубами фігурку тотему з долоні Майкла.

Я відкрив свій планшет, щоб переконатися чи дійсно ми пройшли це завдання, й справді виявив у таблиці результатів, що квест у лісі перевертнів виконано.

— Перевертні можуть міняти свій зовнішній вигляд лише у Повний Місяць, а тотем — це не лише оберіг, це і є та сила, завдяки який переверт можливий. Тож, ми щойно врятували це плем’я, повернувши йому силу, — додала Катя, що також зазирнула в свої досягнення.

Вовк раптом присів на задні лапки та схилив голову перед нами.

— Квест успішно пройденою. Рівень пройдено, — пролунав механічний голос.

— Ура! — зрадів Кролик. — Вперед, найкраща командо!

Вовк непомітно для нас зник з галявини, тому поверталися на трасу ми самі, вже у повній темряві. Потрібно шукати собі нічліг, та й поїсти не завадить. Цікаво, але я справді відчув, що ми стали командою, тими, хто має пройти цю гру та виправити код, знайти всі помилки та недоліки.

Дякую за вашу підтримку!