I - Порожні непотрібні слова, або зустрінуться дві долі.

(Продовжуємо Магічний реалізм)

 Вона повторила :

"Й зустрінуться дві долі.

 Дві прокляті душі.

Ти покохаєш першу, котру зустрінешь, Ірод й бабник.

 Нещастя на твою сім'ю."

" Чи вона збожеволіла, чи з Віженом щось сталося, хоча це ми вже проходили" - подумалося йому, а після він її вже не помічав слухав.

 Втім... а що? Що простачка Ванда могла йому розповісти?

  - Я приперлася не вчасно, але ти ще не знаєш, що значать мої слова, але ...

Більш загрозливо :

  - Ти побачиш.

 Рудоволоса загроза пішла геть.

 А на іншому кінці міста Кеп всерйоз задумався :

  - Та чого ж він не відповідає?

 Він поміркував, мабуть потрібно напевно надіслати сигнал Ванді. Чітаурі поповнили свої ряди.

  ... Тоні впав у кокс, підвівся та натиснув кнопку :

  - Скарлет, матір твою у дуп*! Що?

 Спокійний, ненапружений гомір :

  - Вейдон забрав ваше запрошення й ще прислав накладну. Ви самі її заберете, чи ви ще прибухнуті, містере Старк ?

 Гомір був насправді, чи то щось було у голові ?

 Неначе усісні він витряхнув штани, невдоволений й розгніваний, підійшов до дверей. Тоні розумів, що зараз так дасть цій секретутці... Не встиг він навіть гаркнути, як двері самі по собі відімкнулися.

  - То ти вирішив зробити мені рекламу? 

Тоні, дивлячись на нього, навіть не загарчав. Сп'янілий, роздратований супергерой подивився на Тора.

 Тепер то він зрозумів, що чоловік-громовержець чудовий, навіть чарівніший, ніж зазвичай. Мужній. Трах. Удруге молот Тора залетів у двері, потім знов, відчинивши двері, вилетів до секретарки.

 Блиснули очі. Відсахнувшись від молота, жінка почала :

  - Пані, вибачте, але...

  - Закрий рота, лялько.

 Він надто різко наблизився до Тора. Залізний зовсім оскаженів, очі у нього збільшилися. Мабуть й не тільки очі.

  - Старк, мені здається, це зайве!

Тор не зрозумів. Тоні був зачарований та п'яний, йому було начхати. Він відкинув у сторону ремінь, а потім чогось краватка на шиї стала заважати.

  - Ти чого? Я не зовсім... Ти що, зовсім!?

Хочеш знову зустрічатися, тоді ти казав, Тоні...

  - Та плювати.

 Бум.

  - Вибачте, пане Стів! Так-так, але зараз у нього прийом там, пан Тор, вам не потрібно... .

 Кеп скинув виклик, телефон ледь не випав.

  - ЩО-о?

  - З ким? Знову якісь справи. Ага...

 Зараз...де ця бидлота.

 Губи Тоні відлепилися від громовержця.

 Кеп надривно промовив :

  - Ти знову мені брешешь! Пияка!! Зраджуєш з цією бидлотою!