III - Далі й далі

... безслідно. Сьюзі зникла, розум прояснився. Невже він звільнився ?

 Маніяк на прізвисько Гарві(ні) Джордж, намагається не помічати змін, але все від його наближення ціпеніє*

 Надто складно й далі крутити педалі, надто складно віддалятися, тоді його думки були безглуздими, а то ж він був не здивований. Тепер все навпаки, він не приречений, бо він вільний. Йому потрібно забрати речі, а ще подякувати, якщо б не вони... Ці 300 баксів йому потрібні, потрібні як ніколи. Джорджа Гарві охоплює лють, як би він не бажав... Не виходить. Чоловік намагається пришвидшитися, адже часу мало... ще треба заїхати до його любих гостей.

 Прикриваючи голову та лоба від нестерпного снігу, він вже не зважає на вітер. Йому не буде ніхто заважати, бо він знає чого хоче.

 У думках все сплановано, хоч помисли й не надто чисті?

Ідеальні? Йому чимдуж треба закінчити, Джордж не зупиниться, він знає йому будуть раді, вони вітатимуть його. Він шипить собі під ніс, витираючи шмарклі : 

  - Ймовірніше вони будуть шоковані, але поки така несподіванка прокатить. Питань не буде.

 Головне забрати приладдя. Без своїх речей він не скоє заплановане.

...Чимдуж... Чимдуж

 І от вже відчиняють двері :

  - Ну нічого собі! Джордже, а чого ти не попередив заздалегідь?

 Позаду у нього зброя, але Дєві про це не знає. Він вагається, щось голова знову болить. Чоловік шкиріться та входить. А Дєві мовчить.

  - Любий.

 А його любонька не стримуючи крику до нього біжить.

Дуже слизько вона трохи відхиляється, а потім вже товкаючи дівчину Обіймає його.