Денис сидів у своєму кабінеті та через відкриті двері напружено спостерігав за дверима протилежної кімнати в якій вже багато днів поспіль безвилазно сидів Антивірус і лагодив своє нове тіло до потрібних йому параметрів.
Єдине, що доводило його перебування там це таця з їжею, яка 3 рази на день то заповзала, то виповзала з кімнати. Її за наказом Дениса, слуги регулярно приносили під двері кімнати. От і зараз, у час обіду, залізна таця, ніби чарівна, перевалюючись на хитромудрих ніжках, заповзла до кімнати Антивірусу.
Додивившись чудернацьку виставу, яку не пропустив за цей час жодного разу, Денис крутнувся на стільці задумливо заклавши руки за голову.
Те що відбувалось йому геть не подобалось і він відчував себе заручником ситуації. Це було нове для нього почуття. Він звик, що в будь-якій ситуації міг все вирішити, чи то грошима, чи найманою грубою силою. І от тепер йому трапився опонент з яким Денис не знав як впоратись.
Місяць тому Антивірус втративши самовладання заліз Денису в голову і катував його різними одкровеннями. Денис ледь не втратив здоровий глузд і Антивірус заспокоївшись стер, як він гадав, все, що відкрив Денису. Проте якимось чином частина інформації залишилась в пам'яті хлопця і на диво йому вдалось приховати цей факт від усезнаючої надсвідомості.
Головне на цей момент, що виніс Денис з побаченого, що свідомість в цьому світі не зможе залишитись, якщо тіло помре.
Що тіло Антивірусу це син Михи Денис також знав. Отже, щоб позбутись своєї великої проблеми, Денису потрібно всього лише знищити тіло свого ляльковика. Але в цій, здавалось, легкій справі поставала серйозна проблема. Миха оберігав тіло свого сина як зіницю ока. І навіть знаючи де воно знаходиться, пробратись через купу пасток і чудернацьких роботизованих витворів Михи здавалось неможливим.
Денис крутився на стільці та займався мозковим штурмом. Це заняття він не любив, тому його думки весь час кудись упливали. А ще крики нового пасажира в тілі дружини Дениса збивали настрой на обдумування плану.
Тіло дівчини з чоловічою іноземною свідомістю ніяк не могли синхронізуватись і прийняти одне одного. Дівчина кричала щось англійською і била у двері щодня допоки не видихалась.
Спочатку Дениса дратував шум і він відправляв прислугу то прив'язати тіло до ліжка і заткнути кляпом, то накачати снодійним. Але обидва способи заподіювали шкоду тілу, а Денис досі планував повернути в тіло свідомість Асі з підправленими спогадами й зажити щасливо одруженим і коханим. І для цього йому все ще був потрібен Антивірус, але здавалось, що той дбає тільки про свої цілі, а на обіцяне Денису поклав болт.
Денис бісився, будував плани зі знищення Антивірусу, але розумів, що нічого не може тому протиставити. Навіть якщо отримає тіло Ігоря, чи дасть це важіль впливу на надсвідомість?
Поки Антивірус може читати та впливати на думки, Денис перед ним беззахисний. Лише маріонетка сильнішого.
Це бісило, і виходу він не бачив. Звикши розв'язувати питання використовуючи більш потужні мізки він зіскочив з офісного крісла і пішов до кімнати Горобця.
Горобець за останній час якось непомітно перебрався під дах Денисового будинку і здавалось став незамінним.
Денис навіть не здивувався, коли Горобець оселився в одній з кімнат його величезного будинку. Враховуючи як часто Денис його смикав до себе, навіть посеред ночі, то переїзд з іншого кінця міста до заміського будинку Дениса здавався абсолютно логічним кроком.
Денис не обтяжував себе стуканням у двері хазяйновито зайшов в кімнату до Горобця. Той щось програмував з головою поринувши в процес і навіть не почув появу Дениса.
- Горобець, є розмова. - з порогу почав Денис.
З секундною затримкою Горобець налякано підскочив перекидаючи крісло і хапаючись за серце.
- Дянисе Ляонідовичу!!! - закричав Горобець не своїм голосом обернувшись. - Як ся мене спудили. Я ледь в штанях цегельний завод не відкрив!
- Та годі тобі. Не до твоїх емоцій. - скривився Денис. - Я за порадою.
- Йой, йой, що ж то коїться - заголосив Горобець піднімаючи перекинутий стілець і знову сідаючи. - Чим можу услужити Денисе Ляонідовичу?
Денис без поспіху підійшов до односпального ліжка біля стіни й вмостившись зверху уважно подивився на співробітника.
- Ти маєш придумати як змусити Антивірус повернути Асю в тіло моєї дружини, а після цього як без проблем позбутись самого Антивірусу, щоб він зник з кінцями ніде потім не вигулькнувши, як то повернувшись в цифровий простір чи підкоривши чиєсь тіло. Скажу по секрету, якщо знищити тіло Ігоря, сина Михи, то Антивірус зникне. Але як це зробити?
- Йой, Дянисе Ляонідовичу, то ви кажете, що Антивірус, то є син Михи? - здивовано вигукнув Горобець і ляснув долонями себе по щоках від здивування. - Та ви що. І як це сталося?!
- Ти не знаєш як діти народжуються?! - психонув Денис. - Я тобі дав завдання, придумай як мені повернути дружину і позбавитись Антивірусу. Менше слів більше справи.
Кривлячись як від зубного болю Денис підхопився і швидко вийшов з кімнати. Горобець дивився йому вслід довгим нечитаним поглядом, а потім хмикнув і повернувся до монітора.
Горобець був незамінний для Дениса, особливо після того, як пішов Миха. Але як же Горобець бісив хлопця.
"Не завжди гарні мізки ідуть в комплекті з приємною особистістю. Частіше все зовсім навпаки". Вкотре думав Денис блукаючи будинком.
Розмова ще раз підтвердила, що в цьому житті Денис може розраховувати тільки на себе. Його бісило, що співробітників треба змушувати працювати, хоча він за це їм гроші платить. Дочекатись ініціативи від співробітників взагалі було святом. Винятком, хіба що, був Миха.
От Миха Денису подобався, допоки не зрадив його. Високий інтелект, передбачання бажань людей, особливий шарм, чарівлива привабливість і магнетична комунікабельність Михи змусили Дениса втратити пильність і він досі нещадно картав себе за це. Але встояти перед якоюсь циганською гіпнотичністю Михи не вдавалось не лише Денису.
Всі, з ким контактував Миха відгукувались про нього як про дуже приємну в спілкуванні людину. Жіночий же колектив Денисової фірми взагалі поголовно був помішаний на його співробітнику.
Тепер же частина робітників звільнилась, вважаючи, що Миха покинув компанію через Дениса.
Помститись Михі також було в недалеких планах Дениса, що він і записав у свій блокнотик помсти.
Закреслених імен там було значно менше, ніж не закреслених і це також дратувало Дениса. Взагалі, він помітив, що останнім часом його майже все дратувало і не придумавши нічого краще набрав свого лікаря.