Розділ 20. Переміщення

Боря розплющив очі. Вже котру ніч поспіль він опинявся в Асиному глянцевому кубі, варто було йому лишень заснути, ось тільки Асю, за останні місяці, він так, жодного разу і не побачив.

Його турбувала нав'язливість сну, але що б він не робив, сон все одно повторювався кожної ночі. Навіть візити до психолога, які за цей час стали регулярними, не змінювали ситуацію.

Олег Іванович, лише сумно посміхався на скарги Борі та запевняв, що це згодом пройде. Казав, що, мабуть, у Борі є якась психологічна проблема, з вирішенням якої, закінчиться і нав'язливий сон про куб.

Олег Іванович, як здавалося Борі, теж став нав'язливим і опікувався хлопцем сильніше, аніж раніше. Підсилив його охорону і намагався всюди тримати Борю ближче до себе. На питання хлопця, чому ставлення до нього змінилося, говорив, що готує Борю собі у наступники й після стількох замахів, боїться за нього. Але хлопець відчував, що за цією відмовкою ховається щось більше. Згодом змирившись із підвищеною увагою з боку наставника, він знову цілеспрямовано зайнявся пошуками Асі, хоча суттєвих ​​результатів, як і раніше, не було, попри інформацію, отриману при зустрічі з Асею у цифровому світі.

...Сівши біля стіни Боря створив м'ячик, і як зазвичай, став гаяти час до пробудження, відбиваючи м'ячик від протилежної стіни.

Кілька годин нічого не відбувалося, але раптом у місці удару м'ячика стіна почала розходиться сіткою дрібних тріщин. Чим довше м'ячик ударявся об стіну, тим більші та глибші тріщини з'являлися. Коли Боря помітив, що відбувається зі стіною, він підійшов до неї й почав колупати нігтем заглиблення. Варто було колупнути кілька разів нігтем тріщину, як стіна затремтіла та обсипалася мілкими скалками, ніби була скляною. Боря так і завмер з простягнутою рукою і витягнутим пальцем.

Коли пил осів, за зниклою, глянсовою білою стіною Боря побачив темряву, що ніби кликала його до себе витягуючись виром вдалечінь. Вирва закручувалась, поступово втягуючи в себе скалки стіни, спершу дрібні, потім більші, і осколки засмоктуючись у чорну прірву створювали яскраве коло, так схоже на картинки космосу, які Боря любив розглядати на дозвіллі. Частина дрібних уламків розлетілася на всі боки чорного квадрата, створивши своїми переливами ілюзію зоряного неба з чорною дірою посередині.

Щомиті сила тяжіння міцніла, і Боря відчув, що і його починає затягувати у вирву. Розвернувшись, побіг до протилежної стіни глянсової кімнати.

Але добігши лише до середини, відчув, як його тягне назад. Ноги ковзали, нахилившись до підлоги, він продовжував йти геть від вирви, але з кожним кроком його все дужче тягнуло назад.

Якоїсь миті він упав і вже намагався повзти геть від темряви що засмоктувала, але мить протистояння закінчилася програшем хлопця. Всупереч його намаганням вхопитися за гладку підлогу кімнати, різко затягнуло у вирву слідом за осколками.

Гойдаючись на невидимих ​​хвилях порожнечі, Боря збирав по крихтах свою свідомість, що розвіялася у вирві на безліч часток. Коли робота з повернення свого "Я" закінчилася, хлопець побачив вдалині зелену точку, що підморгувала, ніби кликала його до себе. Попрямував уперед, до єдиного джерела світла, пливучи крізь порожнечу.

Діставшись зеленого вогника, він побачив тунель, що йшов далеко вперед.

Борі не залишалось нічого іншого, окрім як продовжити пробиратися далі. Опинившись у тунелі, його рух прискорився, і за кілька хвилин він потрапив у місце, схоже на зображення мережі інтернет. Величезний простір з вогниками, що переміщалися світлом по блакитним ниткам.

Він рухався далі, пробираючись до центру яскравої «павутини», вогники стали яскравішими тож можна було роздивитись, як імпульс сигналу рухається по своїй траєкторії.

Але в одну мить невідома сила схопила свідомість Борі та потягла назад, все прискорюючись. Витягнувши його з всесвітньої павутини, закинула в чорну вирву, таку ж, через яку Боря вибрався зі свого куба.

Не встиг хлопець здивуватися тому, що відбувається, як вирва виплюнула його на білу глянцеву підлогу. Стоячи рачки, Боря підняв голову, щоб озирнутися і встиг побачити жіноче тіло, яке врізалося прямо в нього.