розділ 7

Тягли мене недовго. Усього в академічний парк, де наполегливо посадили на лавку, і почали методично звітувати.

-Ти про що взагалі думала, коли до Ріга лізла? Ти хоч розумієш, хто він такий? - репетував, ну слово честі, кричав на мене Раймонд.

А що я? А я сиділа, і тихо офігівала від беззаконня, що відбувається.

-Та він тепер від тебе не відстане. І взагалі, навіщо ти поплелася на цей факультет? Тобі що, миролюбних факультетів мало? Ні, тебе на бойовий понесло. Про що ти взагалі думала, коли заявку складала?

Ось на останніх фразах, у мене на обличчі сама по собі, розповзалася посмішка. Я нарешті дізналася на якому факультеті навчаюсь.

М-так, на бойовий, я звичайно, не особливо хотіла, ну що вдієш. Не я ж, себе на бойовий зарахувала, мене б і артефакторний, ну чи відьомській влаштували б, але на жаль.

-Що, вже закохалася?-Зі своїх думок, мене висмикнув голос Раймонда, наскрізь просочений осудом.

-У кого?-вирішила поцікавитися я, не перестаючи посміхатися.

-М-да, справи погані. Мозки зовсім відключилися.-резюмував мій співрозмовник. -У Ріга звичайно.

-Ось тут я готова з тобою посперечатися з приводу того, у кого з нас мізки в отключці.-так, я знаю що не зовсім чемно, але це вже перебір. Як, ось як він міг подумати, що я закохалася у цього хлопця? Так, не сперечаюся він симпатичний, але я його зовсім не знаю. До речі – А з чого така реакція? Ревнуєш?

-Ще чого.-обурився Раймонд. А що я? А я вирішила помститися за всі свої образи, та й просто для себе, позлити цього зарозумілого сноба.

-Точно точно, ревнуєш, інакше з чого б, ти мене своєю дівчиною уявляв, від Ріга потягнув, тепер звітуєш, прямо як люблячий чоловік.

-Та що ти розумієш, мені взагалі начхати, що ти робиш і з ким. - почав Раймонд, але різко осікся, і вже спокійно додав-ти моя підопічна, і я зобов'язаний тебе захищати від дурних і необдуманих вчинків. А зв'язок з Рігом, що не є, найнеобдуманіший із усіх можливих, вчинків. Я обов'язково все тобі розповім, щойно ти даси слово не наближатися до нього, ну, по можливості. Домовились?

-Домовилися.-Мені стало дуже цікаво, що ж такого сталося між хлопцями, що Раймонд і близько не хоче мене, до нього підпускати. Тому, я влаштувалася зручніше, на лавці, і поплескала рукою по поверхні, поряд із собою, запрошуючи Раймонда сісти поряд і почати свою розповідь.