Чорнобильська зона відчуження. Місце, де за одну ніч 1986 року людська цивілізація програла війну невидимому ворогу.
Коли четвертий енергоблок розірвав нічне небо вогняним стовпом, смертоносна радіація хлинула в поліські ліси. Мільярди радіоактивних мікрочастинок просочили землю, воду та повітря, запустивши незворотні, мутаційні процеси в усьому живому. Але найбільшого, найстрашнішого удару зазнала дика природа. Радіація не просто вбивала — вона викривляла генетичний код, породивши нових, небачених досі істот. Вовків-перевертнів.
Це були хижаки нового покоління: здатні змінювати подобу, наділені майже людським інтелектом і звіриною, нещадною силою.
Перші роки після аварії на ЧАЕС на них ніхто не звертав уваги. Радянський Союз розпадався, навколо панував хаос, а вчені та військові були занадто зайняті спорудженням Саркофагу та ліквідацією наслідків катастрофи. Покинуті ліси та болота стали ідеальним прихистком для нової зграї. Перевертні відчували себе господарями цієї мертвої землі, вони творили хаос у спорожнілих селах, полювали й міцнішали, лишаючись непоміченими у радіоактивному тумані.
Усе змінилося під час примусової депортації останніх місцевих жителів та зачистки периметра.
Коли углиб Зони рушили регулярні військові загони, спецслужби зіткнулися з тим, що не піддавалося жодному логічному поясненню. У занедбаних поліських хащах спецпризначенці натрапили на організоване, люте вовче селище, яке контролювало Рудий ліс. Розуміючи, що армійська машина знищить їх поодинці, перевертні обрали свого вожака — могутнього і безжального старійшину Лютого.
Саме тоді, під загрозою повного винищення, вовки пішли на відчайдушний крок — уклали таємний союз із ковеном відьом під керівництвом верховної старійшини Марени.
Відьми викували для зграї золоті обручки, насичені прадавньою магією. Ці каблучки повністю блокували вовчу ауру та приховували звірину суть під людською подобою, роблячи перевертнів невидимими для військових радарів і тепловізорів. Натомість вовки стали живим щитом і захистом для відьом.
Після укладання союзу зграя ніби випарувалася. Масштабна військова зачистка вже добігала кінця, коли двоє вовків — Роман, якого у зграї звали Сивим, та його вагітна дружина Марія, відчувши фальшиву безпеку, вирішили прогулятися Рудим лісом...