І дивлячись на місяць я згадала
Чому завжди була сама.
Мої долоні замерзали
Коли в його розтанула пітьма.
Все вірно, це була пітьма.
На мить мені здалося ніби закохалась.
Лиш помутніння, виявилось враз.
Ніяке не кохання, просто кара.
Щоб знов я пригадала чом все так.
Нехай манили його губи,
Тату здавалось мов міраж,
Та виявилось знову все дарма,
І пригадалося одраз,
Чому це завжди була тільки я.
Відредаговано: 26.03.2025