Переважна туманність в думках

Клітка

А моє життя як клітка.
Тільки от не золота...
І сама закрила я в ній дверці,
Зачинила на віка.

Не тому що серце в путах,
Не тому що я одна.
Просто випала так карта
На моє просте життя.

І нема в ній ні скарбів, а ні споминів.
Тільки тиша й пустота
І моя тонка душа.

Крики, співи вільних птахів
Десь за межами її,
Чутно іноді безглуздо
Крізь іржаві грати.

Може встану й я колись з ними політати...

А допоки сиджу тут.
Скута і прозора.
Навіть думка не літає
У обитель хворі.

Подобається

#680 в Різне
#101 в Поезія

Відредаговано: 07.12.2024