Глава 19. Я вас бачила!

ВЛАСТА

Мені було так добре поруч із ним, що всі думки про якісь справи кудись вивітрилися. Але коли я розслаблено лежала в обіймах Леона, все ж згадала, що він нібито збирався про щось мені розповісти…

— Ти сказав, що в тебе до мене є розмова, — прошепотіла я. Хотілося б, щоб він сказав, що знайшов докази про мого чоловіка, і що скоро нам не доведеться більше ховатися…

— Так, — він чмокнув мене в щоку і потягнувся до штанів, дістав з них телефон і відкрив сайт. Я знала цей сайт, тут торгували медобладнанням і ліками, це був сайт Зена, один із його бізнесів. — Знаєш, що це?

— Це сайт мого чоловіка, — сказала я. — Він непогано заробляє, торгуючи різними товарами для медичної галузі…

— А ще краще він заробляє, торгуючи різними речовинами і, можливо, не тільки ними, — Леон раптом щось переключив і переді мною висвітились зовсім інші товари. Тут дійсно дуже багато саме таких препаратів. І це щось типу маркетплейсу, бо купа пропозицій, як оптових, так і роздрібних.

— Не можу повірити! — я вражено дивилася на цей “прихований” зміст сайту. — То може саме з цією нелегальною торгівлею і пов’язані його поїздки?

— Ваші лікарні — ідеальне прикриття, як і сайт з ліками, тут нема до чого придертись, якщо не почати копати спеціально під нього, — Леон зітхнув. — Можливо, повʼязані саме з цим, але не знаю. Навіщо їздити, якщо тут все максимально автоматизовано? Він щось типу маркетплейсу, а не продавця. Щось не сходиться.

— Так, не сходиться… — я зітхнула. — Будеш копати далі?

— Так, я підозрюю, що сайт має багаторівневу систему. Можливо, в наступних рівнях доступу є й опт чогось гіршого. Так, треба копати. Я б хотів посадити його. Але не за щось дрібне. Якщо він приховує щось більше, треба це дізнатись до того, як відкривати справу. Щоб він не встиг все приховати.

— Що може бути гірше нелегальних препаратів? — я здригнулася. — Ти мене лякаєш..

— Не хотілось говорити наперед і припускати, але… Ти знаєш, скільки на чорному ринку коштує, наприклад, одна легеня? — Леон зазирнув мені в очі.

Як лікар, я розуміла, що таке цілком можливо, але… Не могла повірити, що Зен займається цим усім. Хай він і розчарував мене останнім часом, але все ж я завжди вважала його порядною людиною…

— Спробуй пошукати ще, я маю знати, що там, — я зітхнула. — Може, потрібно заявити в поліцію? Але весь цей розголос… Мені так страшно, що всі дізнаються..

— Я боюсь, що якщо ми заявимо зараз, він може залягти на дно, — сказав Леон. — Та і ви з малим дійсно ще не підготовлені. Мені варто повністю зламати сайт, це для початку. Зібрати всі докази тоді, коли Зеновій не підозрює, що він на гачку. Зібрати всі матеріали. Показати їх поліції аж тоді. І дати їм ключ зламу, щоб вони зламали самі. Інакше ці докази не матимуть юридичної ваги. 

 — Добре, я знаю, що ти зробиш так, як буде краще, — я обняла його. — Не знаю, як мені тепер дивитися Зену в очі, як прикидатися, що все, як раніше? Це так складно..

— Мені самому не хотілось би, щоб ви були поруч із ним. Він здається небезпечною людиною, — Леон зазирнув мені в очі. 

— Але якщо я піду від нього, він може щось запідозрити. Мені треба залишатися і вдавати, що я нічого не знаю..

— Я постараюсь зламати його якнайшвидше, — він обійняв мене. — Може, треба зараз плюнути на змагання… Важливий кожен день…

ЛЕОН

— Ні, — Власта  похитала головою. — Це так важливо для тебе, це твоє життя. Я не хочу, щоб ти відмовлявся від змагань…

— Тоді ще один етап, потім буде перерва, буде більше часу… Але блін, мені здається, що ми ще щось упускаємо, — я торкнувся губами її скроні. — У мене якесь кепське передчуття. 

 — Думаєш, що він дійсно торгує органами? Але це складно, дуже складно, я знаю, що це складніше за зброю і наркотики. Навіщо йому обирати складний шлях, де багато ризиків, якщо під рукою є простіші і не менш ефективні способи зааробітку?

— Бо великий прибуток? — перепитав я. — Один орган дає прибутку більше, ніж партія зброї. Бо купувати у виробника не треба. Весь прибуток в одні руки, всі сто відсотків виручки стають прибутком. З однієї людини може бути купа органів. Навть з однієї "випадково" неврятованої людини. А якщо це мережа клінік? Уяви…

— Думаєш, він провертає це в моїй клініці? — вона виглядала шокованою.  Хоча навряд чи можна було бути шокованою більше, ніж коли я дізналася про прихований зміст цього сайту, але зараз це все здавалося дрібницями. 

— У нього ціла мережа, Власто. Ціла довбана мережа… Ти розумієш, що навіть в малих масштабах це величезні гроші? Ти ж лікар, маєш розуміти, — я зітхнув.

 — Так, розумію… — тихо відповіла вона. На її очах стояли сльози. 

Я обійняв її трохи міцніше і зцілував сльозинки. Але в цю мить її телефон завібрував.

Вона прийняла виклик і якийсь час слухала, що говорить її співрозмовник, а потім промовила:

 — Так, я вже їду. Скоро буду дома…

— Це він, — я зітхнув і торкнувся губами кутика її губ. — Ти прийдеш на змагання на вихідних?

— Так, обов’язково, — вона усміхнулась. — Я з малим прийду. Він весь час запитує, коли ті змагання…