Глава 16. Допит

ВЛАСТА

Коли ми повернулися додому, я побачила, що в вікнах будинку світиться. Отже, Зен був удома. Я замкнула гараж, і пішла вслід за Вадимом, який побіг уперед. Заходячи до передпокою і роздягаючись, відчула чомусь хвилювання. Дивидлася на себе у дзеркало, немов боялася, що по моєму обличчю можна все прочитати…

Раптом побачила, що Зен стоїть у дверях і дивиться на мене. 

 — Вибач, трохи затримались, — сказала я розгублено. 

— І де ви були? — перепитав він. Хоча я вже ніби казала йому, що ми йдемо на змагання. 

Але раніше за мене відповів малий:

— На змаганнях, там Леон брав участь, він нас запросив! 

Моє серце сильно забилося в грудях. Я просила його раніше не говорити батьку про Леона, треба було ще й сьогодні нагадати. Але було вже пізно..

Зен якось дивно поглянув на мене, але потім звернувся до сина:

— А хто такий той Леон? Де ви познайомились? 

 — Це мамин знайомий,  коли ти був у відрядженні, він ремонтував у нас світло, — відповів Вадим. — А потім запросив на змагання з боротьби. Було дуже круто! А тоді ми в ресторан ходили!

Здається, в очах Зена спалахнуло щось недобре. І дивився цього разу він прямо на мене. 

У малого в цю мить задзвонив мобільний і він поспішно побіг до себе, швидко скинувши куртку. Ми з Зеном залишились наодинці. 

— Що за Леон? Ви разом працюєте?  — запитав Зен. 

— Він працює в айті, — відповіла я. — Так, іноді ремонтує в клініці комп’ютери, от я і попросила глянути, що там з мережею, коли зникло світло…

Намагалася говорити спокійно, хоча голос трохи тремтів. 

— В яких таких змаганнях у нас беруть участь айтішники? — він уважно дивився на мене. — І з яких пір айтішники розбираються в проводці?

— Він запросив малого подивитися на змагання, ну і я пішла, бо не хотілося відпус кати його самого, — я зазирнула йому в очі. — Змагання з боротьби. А що, якщо людина працює в цій сфері, то не може паралельно бути спортсменом?

— І скільки ж йому років? — Зен не відповідав на мої запитання, тільки ставив нові, зробивши при цьому крок до мене так, що мені самій мимоволі довелося зробити крок назад і я вперлась спиною в стінку.

— Років двадцять п’ять, — я спробувала відійти від нього, бо мені було неприємно стояти так впритул. — Вони з Вадимом гарно знайшли спільну мову…

— Мені вже час ревнувати? — він торкнувся долонею мого запʼястка. Цього разу не тримав надто сильно, навіть відійшов, даючи мені можливість піти, якщо я захочу. Але в його погляді я побачила сум і щирі переживання.

— Він молодий для мене, — я ледь усміхнулася, хоча робила це через силу. — Думаю, підстав для ревнощів у тебе не повинно бути. Хлопці такого віку обирають молодих дівчат, а не старших жінок. 

— Але ти дуже красива, — Зен зітхнув і відвів погляд. 

— Я зовсім не схожа на цих дівчат в Інстаграмі, — відповіла, торкнувшись його руки. — Думаю, зараз молодь любить саме таких. Тобі нема за що хвилюватися. 

— Добре, — він переплів наші пальці, а потім облизнув губи і прикрив очі, подавшись своїми губами до моїх.

Я відповіла на поцілунок, але подумала, що зовсім не відчуваю того, що відчувала, коли мене цілував Леон. Я зрадниця?

 — Можна подивитися разом якийсь фільм,  — запропонувала я, коли наші  губи розімкнулися. 

— Давай…

***

Коли Зен заснув, мені чомусь не спалось. Я вирішила піти на кухню випити води. А потім побачила у сміттєвому відрі якусь упаковку від посилки з Нової пошти. Чомусь мені захотіломся поглянути на неї, я підняла її двома пальцями, і зсередини випала візитівка з рекламою. То була продукція секс-шопу. Я стояла, крутячи в руках цей прямокутник картону і не знаючи, що й думати. 

Зен завжди був досить консервативний, він ніколи не цікавився якимись такими іграшками. Але все ж замовив їх. І  якби хотів раптом зробити мені сюрприз, то вже б сказав про це.

 А раптом це не для мене? 

Я згадала про його відрядження, про ті нічні дзвінки і мовчання в слухавці. 

Тепер все одразу стало на свої місця…

ЛЕОН

Було вже близько першої ночі, як від Власти надійшло повідомлення. Я відчув тривогу, чи не сталося в неї чогось поганого, адже так пізно вона мені ніколи не писала. 

Відкрив повідомлення і побачив фото візитки з секс-шопу, а під ним одне речення: “У нього точно є коханка!”

Ох, коли побачив ту візитівку, подумав, що можна було б придбати там щось цікаве і… Думки почали йти кудись не в той бік і в штанах від цього одразу стало тісно. Чорт… Вона завжди так діяла на мене… 

"Коли спочатку побачив тільки візитівку, подумав, ти на щось натякаєш", — написав і додав підморгуючий смайлик.

“Ти в своєму репертуарі, — написала вона. — Вадим нас видав, уявляєш?”

"Сказав, що ти закохана в мене по вуха і він хоче жити з нами?", — я усміхнувся, коли писав це повідомлення. Бо зрозуміло, що там все було не так, інакше Власта б була або зла, або щаслива… Хто їх, тих жінок, знає…