Ранок почався, як завжди, з того, що я готувала сніданок та первіряла одяг сина і чоловіка. Добре, що мені на роботу було на десяту, тож принаймні про власні збори я поки що могла не турбуватися.
Коли вони обоє сиділи за столом — син відчайдушно позіхаючи, Зен — перевірячи свій телефон, я поставила перед ними тарілки з кашею і спитала в чоловіка:
— Ти сьогодні повернешся як завжди?
— Сьогодні так, але на днях знову поїду у відрядження, ще не знаю точної дати, треба домовитись з партнерами, — відповів він, починаючи їсти. — Смачно, дякую, мила.
Зен, як і завжди, був вдягнений з голочки, темний костюм сидів ідеально. Мій чоловік любив все ідеальне і сам завжди був ідеальним. Темне волосся, борода після барбершопу, карі очі, в яких я потонула ще дванадцять років тому, широкі від тренувань плечі… Так, він був ідеальним, мені дуже пощастило з ним.
— Ти постійно в роз’їздах, — трохи усміхнулась я. — Коли виходила заміж за айтішника, я думала, що представники цієї професії безвилазно сидять вдома, але вийшло навпаки.
— Ти ж знаєш, що те, що починалось як "ІТ", переросло в доволі фізичні заклади. Повір, я і сам не збирався цим всім займатися, краще б побільше був вдома з тобою і Вадимом.
— Та знаю, — я обійшла навколо столу, обняла його за плечі і поцілувала в щоку. — Малого завезеш до школи?
Чоловік мені усміхнувся, але син не дав йому і слова сказати.
— Припини називати мене малим, — тут же заявив син. Йому було десять років, і він на свій вік був досить високим і дуже схожим на Зена.
— Добре, не буду, — я усміхнулась.
— Підвезу, — кивнув Зен. — А ти, Вадиме, не груби матері.
— Я що, грубив? — він ображено подивився на батька. — Я нічого такого не сказав!
— Послухай, як ти з нами розмовляєш, яким тоном, — Зен знизав плечима. — І закрили тему. Сказав не грубити, тож просто не груби.
— Не сваріться, — я підійшла до сина, теж обняла і поцілувала його. — Я вас дуже люблю, обох. Все. збирайтесь, бо запізнитесь у школу і на роботу…
***
Коли вони поїхали, я побачила, що маю ще трохи часу, і вирішила закласти прання. Почала діставати з кошика для білизни брудний одяг і сортувати його за кольором, а ще перевіряти, чи немає в кишенях нічого зайвого. І тут в кишені чоловікового піджака я знайшла обручку. Це була жіноча обручка, і більшого розміру, ніж я ношу. Я спеціально зняла з пальця свою і приклала до неї, щоб переконатися в цьому.
Мій розмір Зен добре знав — як одягу і взуття, так і обручок. Він взагалі ретельно підбирав подарунки і ніколи не помилявся. Отже, це була обручка для якоїсь іншої жінки…
Відразу гарний настрій розвіявся наче дим. Я подумала, що скільки разів знайомі скаржилися мені на зраду своїх чоловіків. а я казала собі: “Зі мною такого точно не станеться!”
І от сталося… Що тепер робити? Сваритися, подавати на розлуення? Вимагати, щоб він її кинув? Але я гадки не мала, хто вона і скільки часу вони зустрічаються з моїм чоловіком… Якщо він дарує їй обручку, то значить, у них все серйозно? Може, він узагалі хоче піти від мене? І якщо я почну з’ясовувати стосунки, то так і зробить…
Мені треба було спершу все про неї розізнати, а вже тоді вирішувати, як діяти далі. Але як знайти ту жінку? Як дізнатися, чи це просто короткочасне захоплення, чи в Зена щодо неї серйозні наміри?
І тут мені сяйнуло — я можу найняти приватного детектива!
Гроші я мала, у мене була власна приватна клініка, цей бізнес допоміг мені відкрити Зен. Ні, я не вірю, що він мені зраджує. Має бути якесь пояснення цій обручці — може, це подарунок для колеги чи клієнтки… я чіплялась за соломинку, хоча розуміла, що навряд чи подарунок колезі він носив би в кишені. Подарунок був би гарно запакований чи принаймні лежав би в коробочці…
Втомившись від цих роздумів і сумнівів, я зайшла в інтернет і набрала в пошуковику “Приватний детектив. Київ”.
Стала шукати такого, чия контора знаходилась би на правому березі, щоб далеко не їздити. Побачила ім’я “Макс Дикий” і подумала, що десь про нього вже чула. Якщо чула — значить, це досвідчений спеціаліст.
Відразу, не думаючи довго, набрала номер, який побачила на екрані. Але там було зайнято. Я зітхнула і вирішила. що передзвоню вже з роботи, бо часу залишалося небагато.
Та коли я вже збиралася виходити з дому, мій телефон у сумочці задзвонив. Я побачила невідомий номер і спершу не хотіла відповідати, але ця знахідка так вразила мене. що я подумала — раптом це телефонує коханка чоловіка? І я відповіла на виклик…
***
Привіт, вітаю в новинці, наступна глава від хлопця з анотації, Леона, нашого "детектива", переходьте одразу, глава вже на сайті =)
буду вдячний за сердечко книзі, якщо вона вас зацікавила. Підтримка на початку публікації дуже важлива для автора і книги, її рейтингу.
Також буду радий коментам =)
#106 в Детектив/Трилер
#57 в Детектив
#1445 в Любовні романи
#686 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 23.01.2025