Переродження Безсмертного Культиватора Творця

Том 4 ГЛАВА 191. КРІВЛІН ІДЕ ДАЛІ

Він підвівся одного ранку і відчув, що час рухатися далі.

Не фізично — екзистенційно. Те, що він будував, уже стояло. Те, що він захищав, уже було в безпеці. Те, що він любив, було поряд.

Але він відчував — попереду щось є.

— Куди ти? — запитала Амерія, коли він зробив перший крок від дерева.

— Не знаю, — чесно відповів він. — Але відчуваю, що мушу йти. Не від вас — далі. Туди, де мене ще не було.

— Ти повернешся?

Він повернувся до неї, і в його очах було тепло.
— Я завжди повертаюся. До тебе. До нас. До дому.

Він подивився на десятих учениць.
— Ви — основа. Ви — те, що тримає все. І поки ви тут, я можу йти.

Вони кивнули. Не питаючи, не заперечуючи — просто приймаючи.

І Крівін пішов.

Не в порожнечу, не в інші світи — вглиб себе. Туди, де народжувалося щось нове.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше