Том 1 ГЛАВА 50 — ГРІЗНИЙ ГОЛОС АРГОНІТА

Руїни академії ще не встигли осісти.
Пил зависав у повітрі, немов не хотів падати.
Учні стояли тихо, боячись зробити зайвий крок чи звук.
А Крівін усе ще намагався збагнути, що щойно зробила Амерія, і чому його серце — те, яке він ніколи не слухав — стукало так важко.

Тиша тягнулась довше, ніж повинна.

Аж поки світло не згасло.

Не повністю — просто наче хтось накрив академію тінню розміром з небо.
Факели одночасно похилились, немов ухилилися від когось.

Учні завмерли.
Гріхи — витягнулися, немов щось почули.

А потім простір… тріснув.

Не як при силі Крівіна — не зелено, не живо.
Це був холодний, чорно червоний розлом, що не світився, не дихав, а просто існував, як щось, перед чим світ сам відчував меншість.

І з цього розлому пролунало.

Ні — не слово.
Не звук.
Навіть не голос.

А присутність, яка змусила повітря тремтіти, а коліна учнів — слабнути.

— Я знайшов тебе… Учитель.

Це пролунало не в повітрі.
Не в головах.
Не в серцях.

Це прозвучало в самій тканині існування, і всі відчули це так, ніби хтось промовив прямо в їхні душі.

Амерія зробила крок назад, її очі стали круглими від жаху.

Ліана впала на одне коліно, затуливши вуха, хоча звук не був звуком.

Асперінс прошепотів:

— Це… це не божество…
— Це щось вище…

Гнів нарешті підняв голову і зітхнув так, ніби змирився з неминучим:

— От і все…
— Він прокинувся.

Гординя поблід:

— Відчуваєш?..
— Це не сила.
— Це… ВЛАДА.
— Майстер як завжди.

Англінція вхопилась за груди, намагаючись стабілізувати бар’єр, але марно — він сам розсипався в пил.

Розлом розширився на міліметр — але цього міліметра вистачило, щоб земля під академією покрилась холодними тріщинами, які не мали кольору.

І знову голос.

Спокійний.
Не гнівний.
Навіть не лютим.
Неминучий.

— *Ти ховався довго, дитино.

Ти повстав проти свого закону.
І я прийшов завершити те, що почалося із самого першого твого дихання.*

Крівін підняв голову.
Смарагдові тріщини на його руці самі спалахнули, хоч він нічого не активував.

Тінь із розлому зрушилася — не форму, не контур, а просто… намір.
Намір знищити або забрати.

Амерія тихо прошепотіла:

— Крівіне…
— Ти… хто ти?..

Він не відповів.

Світ обірвався.

Темрява зімкнулась.

Том 1 закінчився