Том 1 ГЛАВА 44 — Початок битви

Небо над Академією продовжувало напружено тремтіти, ніби бар’єр Всесвітнього Мага сам брав участь у битві. Символи на ньому зміщувалися, утворюючи нові формули, а портал у центрі двору пульсував, наче живий.

ГРІХИ РУХАЮТЬСЯ

Гординя підняв руку, і від землі пішла хвиля темної енергії. Вчителі й учні, вже вишикувані в бойові групи, кинулися вперед.

Асперінс крикнув:

— ВСІ, ТРИМАТИ ЛІНІЮ!

Гнів першим увірвався в людей. Його атака була настільки різкою, що земля під його кроками вібрувала. Вчителі ставили щити, учні нашіптували закляття, але темні фігури Гріхів просувалися все ближче.

 "КРІВІН ВСТУПАЄ В БІЙ"

Крівін став між студентами й Гріхами. Його мана спалахнула золотим полум’ям, а руни на руках засвітилися так, ніби в них увімкнули нове джерело сили.

Гординя посміхнувся:

— Ти сміливий… але це нічого не змінить.

Крівін не відповів. Він лише вплів у повітря формулу, яка розрізала простір, мов лезо світла. Без попередження він вдарив.

ВИБУХ СВІТЛА.

Гнів відкинуло назад, Заздрість закрила очі, а Лінь навіть зморщилася від напруги.

— Я не дам вам пройти, — тихо сказав Крівін.

Учні позаду нього боролися так, як ніколи раніше. Хтось падав, хтось піднімався, хтось кричав ім’я друга.
Один зі старших учнів був збитий ударною хвилею Гніву й знепритомнів. Вчитель одразу відтягнув його в безпечну зону.

Ніхто не зупинявся.

 "ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ"

Раптом Гординя зник.

Лише мигнув — і опинився просто перед Крівіном.

— Подивимось, який ти “герой”.

Крівін не встиг ухилитися, лише підняв захисний контур. Удар був настільки потужним, що повітря навколо них скрутилося спіраллю.

Звуку майже не було — лише глухий поштовх.

І Крівін різко відлетів назад.

Його праву руку накрило сліпучим світлом — і вона зникла в спалаху енергії, немов її просто вирвало з магічного потоку.

Ліана закричала:

— КРІВІНЕ!

Англінція простягнула руку, але хвиля темряви від порталу не дозволила їй наблизитися.

Крівін приземлився на коліно.внього небуло правої руки. Подих збився, але він не впав.

Гординя наблизився, не кваплячись.

— Без руки ти вже не маг. Ти — ніщо.

Крівін підняв голову.
В очах — світло. Не злість. Не страх.
Рішення.

— Маг — це не тіло. Маг — це воля.

Лінь замахнувся списом з темної енергії.

Її лезо пробило груди Крівіна  — чисто, різко,спис прошов через його тіло. але достатньо, щоб вибити йому подих.

Але Крівін… усміхнувся.

— Ти… вже програв.

 "СВІТ ЗАХИТАВСЯ"

Бар’єр над Академією раптом засвітився так яскраво, що навіть Гріхи підняли голови.

Символи на небі змінилися.

Вони… реагували на Крівіна.

Англінція шепнула:

— Це він… це через нього бар’єр посилюється…

Асперінс, побачивши стан друга, вибухнув мана-полум’ям:

— ВСІ — ДО КРІВІНА! ВОНИ НЕ МАЮТЬ ДОТОРКНУТИСЯ ДО НЬОГО!

Гординя відступив пів кроку:

— Що це за сила?..

 "ТІНЬ З ПОРТАЛУ"

Портал раптом знову здригнувся.
Тіньова лапа, що вже висунулась раніше, тепер почала витягувати другу.
Битва лише починалася.

Крівін, ледве тримаючись на ногах попри поранення, прошепотів:

— Не дати… вийти…

Світ навколо нього світився золотим.
Бар’єр реагував на кожен його подих.
Наче він — ключ.
Наче він — частина самого закляття Всесвітнього Мага.

Гординя дивився на нього з переляком, який не міг приховати:

— Хто ж ти такий?..