Том 1 ГЛАВА 24 — Початок трикутника

Після судової Ради та офіційного виправдання Крівіна в Академії ненадовго настало затишшя… принаймні зовні. Але між трьома людьми, яких доля звела занадто близько, усе тільки починалося.

  "Повернення до Академії"

Крівін зайшов у головний корпус, супроводжуваний двома гвардійцями. Їм це було наказано, й хлопець не сперечався. Йому було важливіше інше — швидше повернутися до навчання й не думати про бал та політику.

У холі на нього вже чекала Амерія.

Вона виглядала надзвичайно, хоча й намагалася триматися стримано:

— Ти… все ж повернувся.

— Я казав, що не планую тікати, — відповів він.

Вона хотіла щось сказати ще, але…

З’являється Ліана

Двері грюкнули — у хол впевнено увійшла ліана, її погляд холодно ковзнув по сцені:

— О, як мило. Ти навіть не добрався до кімнати, а вже назбирав прихильниць.

Амерія ледь помітно насупилася:

— Я просто зустріла друга.

Ліана усміхнулась так, що це було майже гостро, як лезо:

— Друга? Схоже, ти переплутала значення слова.

Крівін зітхнув. Він уже відчував, як починається щось небезпечне.

Напруження

Амерія різко відповіла:

— Принаймні я не кричу на весь коридор кожного разу, коли хтось робить щось, що тобі не подобається.

— А ти, принаймні, не плутаєш подяку з… чимось іншим.

Крівін втрутився:

— Я… може, ви—

— Мовчи, — в один голос відповіли обидві.

Гвардійці, що стояли поруч, мало не вдавилися від того, щоб не засміятися.

В кабінеті, куди Крівін зайшов пізніше, Ліана зачинила двері:

— Слухай, — її голос став тихішим, — я не проти, що ти когось рятуєш. Але коли ти рятуєш її…

Крівін кліпнув:

Арка 3 завершена

— Ти ревнуєш?

— Що?! Ні! Звісно ні! Я просто… — вона відвернулась. — Ти ведеш себе надто… лицарськи. І люди роблять неправильні висновки.

— Насправді вони роблять висновки без мого бажання.

Ліана насупилась, але промовчала.

А в цей час…

Амерія стояла в дворі, стискаючи кулаки.

— Вона його не заслуговує… — тихо пробурмотіла дівчина. — Але я не відступлю.

Її щоки палали, хоч вона й відмовлялась собі зізнатися чому.

Крівін ігнорує обох

Вечір настав непомітно. Учні розійшлися, але Крівін сидів у бібліотеці над старими трактатами.

— Якщо хочуть сваритися — їхня справа, — тихо сказав він сам собі, перегортаючи сторінку. — Я сюди прийшов не для цього.

Його цікавило тільки одне: знайти спосіб відстежити того, хто пробрався на бал і приніс отруту.

І поки дві дівчини сперечалися — між собою та самі з собою — він не бачив, як вони обидві час від часу виглядали з коридору, стежачи за ним.

Завіса

Бал минув, тронна риторика вляглася, але імперія ще не зрозуміла головного:

найнебезпечніші конфлікти починаються не між державами…

а між серцями.

І ця війна тільки-тільки почалась.

Кінець 3 арки