Том 1 ГЛАВА 21 — Рятівний обмін

Паніка не розгорілася, але напруга в залі відчувалася тілом, як друга шкіра. Маги та гвардійці намагалися локалізувати першу хвилю отруєння, коли раптом Крівін почув крик поруч:

— Амерія!

Він різко повернувся — дівчина стояла, вже втрачаючи рівновагу. На її руці темнів поріз від крихітної стріли, що впала на підлогу й загуділа, нагріваючись від залишкової магії.

Проклята пастка спрацювала.

Крівін миттєво опинився поруч, підтримавши її під спину, поки вона опускалася на коліно. Амерія вже ледве дихала — отрута рухалася швидше, ніж у інших.

Амбротоксин працював щей на молодих магах:
швидше, агресивніше, глибше.

— Дихай, — коротко сказав Крівін, хоча вона вже важко чула його.

— У вас є протиотрута? — запитав він швидко.

Сельварн зціпив зуби:

— Амбротоксин… протиотрута існує, але не тут. Навіть для дорослого скільки часу до прибуття протиотрути недочетається а тут п'ятадцяти річна принцеса…
— Вона не дочекається, — завершив за нього Крівін.

І це була правда.

Він поклав долоню на її груди, концентруючись. Внутрішня діагностика показала:

токсин увійшов у кров,

вражає нерви й мерідіани,

через хвилину почнеться параліч серця.

Маг-цілитель уже був на шляху, але часу не було.

Амерія підняла голову вижче:

— Я знаю один спосіб, — прошепотіла вона. — У старих бойових школах… передача резерву напряму, через контакт.
— Знаю, — кивнув Крівін.  Інший метод тебе розірве.

Традиційна передача через руки була занадто жорсткою для дитячої енергосистеми. Амбротоксин би просто відштовхнув її.

Залишався метод, який рідко застосовували поза бойовими академіями:

обмін диханням і енергією через поцілунок
— не романтичний, а медичний — дозволяючий передати чисту енергію напряму в серцевий центр.

Амерія дивилася твердо:

— Або ти робиш це зараз — або я не проживу навіть хвилини.

Крівін не вагався.

Він обережно підняв Амерію, підтримав голову й поклав свою долоню їй на серце, стабілізуючи потік.

— Пробач, — тихо сказав він, хоча Амерія вже майже нічого не чула.

Він притулився губами до її вуст — без ніжності, без театру. Це було:

як магічна маска,

як закритий контур дихання,

як енергетичний міст.

Потужний потік енергії рвонув у її тіло.

В ту ж мить прокляття всередині самого Крівіна завило від напруги, намагаючись завадити — але він змусив його замовкнути.

Амерія здригнулася.

Отрута, потрапивши в зустрічний потік чистої мани, почала «горіти» — розкладатися, залишаючи судини чистішими.

Її пальці ворухнулися.

Вона дихнула глибше.

Погляд сфокусувався.

Сельварн, який спостерігав, тихо видихнув:

— Спрацювало…

Крівін відсторонився, але ще кілька секунд тримав долоню на її плечі, стабілізуючи залишки потоку.

Амерія прошепотіла:

— Це… ти?..

— Тиша, — відповів Крівін спокійно. — Ти в безпеці.

— Вивести принцесу Амерію до ізольованої кімнати. Цілителів — сюди. Негайно.

Двоє вартиних акуратно підняли принцесу Амерію, і Крівін уже рвався піднятися, але Сельварн поклав йому руку на плече:

— Ти сам зараз на межі. Твоя енергосистема ледь не зірвалася.

Крівін втомлено видихнув:

— Жива — цього достатньо.

— Якщо було дві пастки… то буде й третя.

Крівін дивився холодно й твердо:

— І я знайду того, хто їх поставив.

Бал уже не був святом.

Це було поле бою, замасковане під світські віяла й посмішки.

А головна боротьба — тільки починалася.