Через рік у секторі Сіріуса на радарах прикордонного патруля на мить з’явився дивний сигнал. Це була «Сарагоса», але вона виглядала як летюча комета з чорного обсидіану і фіолетового полум’я. Вона не вийшла на зв’язок за стандартними протоколами. Натомість в ефірі пролунала стара морська пісня, яку так любив наспівувати Дірк Андерсен, перемежована сміхом і шепотом тисяч голосів.
Корабель промайнув повз, прямуючи в незвідані глибини, залишаючи після себе лише розсип сріблястого пилу, який перетворював будь-яке сміття на своєму шляху на чисту енергію.
«Сарагоса» більше не перевозила вантажі. Вона перевозила надію.
#182 в Фантастика
#74 в Наукова фантастика
контакт із незбагненним, космічна фантастика, дослідження невідомого
Відредаговано: 03.05.2026