Переосмислення життя
Тривожний буревій
Тривожусь
Можливо мені справді варто вмерти. Страшне місце знаходиться в середині мене.
Очікувано, але чомусь мій настрій змінюється. Попереднє, що ви читали, було життєрадісне, сьогодні ж я пишу про смерть. Якою б я доброю не була до всіх людей, все одно не всі будуть щиро добрими до тебе. Скільки би не називали вас «сонцем» чи «малою», ніби своєю, — ви ніколи не будете чиїмись. Розплакатись легше, але іноді плакати доводиться сильнішим людям.
Зайва? Звісно, всім на світі я здаюся зайвою, ось тільки я сама собі занадто багато присвячую життя. Дане речення написане, щоб трохи розвеселити в цей скрутний, тяжкий день. Так і в житті — я людей веселю своєю присутністю. Я клоун, запрошую до себе в цирк. Іноді, а можливо навіть постійно, при знайомстві з людиною я почуваюся, ніби клоун. Глядач — це людина, яка прийшла знайомитись; якщо їй щось не сподобалось, вона встає, розвертається та йде із залу. А я? А що я... залишаюся одна зі своїми думками далі бурчати собі під ніс.
#833 в Сучасна проза
#509 в Молодіжна проза
Відредаговано: 29.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
