Розділ 56. Останній викривлений простір

     - Ми зможемо Вас відправити до резиденції Вершителя, - інформував її мер Вукола.

     - Вершителя? 

     Вона згадала розмову з Тареном.

      - Дуже дякую. Гадаю, саме туди мені й треба зараз.

    Містяни провели її до вежі на центральній площі та залишили на даху. Катря ще раз встигла оглянути гарний краєвид, що відкрився зараз перед нею. Натовпу нападників навколо міста зараз не було. Навколо столиці чатували охоронці-обереги. Все навкруг цвіло та раділо.

     «Як же добре творити добро!», - встигла подумати вона, як раптом міцна хвиля повітря здійняла її вгору.

     Перед її очима пронеслись міста, ліса, гори, планета та незабаром промайнули зірки та сонячні системи.

    «А як же я дихаю, якщо зараз знаходжусь в Космосі?» - ледь встигла запитати сама в себе дівчина та заклякла.

     Вона зависла у синій  точці неосяжного Простору, в якій сходились між собою промені від видатних зірок – центрів різноманітних Всесвітів. Її збивало з пантелику те, яким чином вона ще й досі була живою. Наскільки вона пам’ятала, в Космосі була температура мінус 273 градуси та було відсутнє повітря. А вона собі спокійно висіла та дихала, й не мерзла!

  Несподівано, перед її очима з’явилось чудернацьке величезне яйцеподібне обличчя з щілиноподібними жовтими очима та золотими губами, вухами, схожими на крила, з магічними знаками на лобі та всій лисій голові…

      Зіниці у нього були вертикально-щілиноподібні, немов у кицьки або ящірки. Погляд очей здавався хитрющим. 

     - Королівно Неріен? – спитав він пошепки.

     - Так. А чому так тихо? – здивувалась вона.

     - Якщо я почну розмовляти голосно, то спричиню катастрофу.

     - А-а-а. Ви, напевне, Вершитель?

     - Так, панно Мандрівнице. Хоча у вашому світі мене колись звали Ши Хван Цзи. 

     - То Ви – китаєць? – щиро здивувалась Катря.

     Вершитель розсміявся.

     - Я – нічий. І водночас – для всіх. Отже, перейдемо до справи. Я знаю, що Ви більш за все хочете опинитись вдома та в світі Раеса та зустрітись з Джуніором Лойо Райдом.

     Катерина зашарілась. Він читає думки?

     - Звісно, я все про всіх знаю. І це – добре. Ви допомогли цим світам, а я зможу допомогти Вам. Залишається ще один світ, якого  треба трохи підкоректувати. Тут, навіть, не стільки вина темних сил, скільки нерозважливість самих мешканців. До речі, як і в Вашому світі!

     Вони з Вершителем розмовляли й Катя мимоволі дивилась, як обертались зірки, на небосхилах планет сходили зорі. Всесвіт був наповнений веселим життям. Це було просто чудово!

     Ши Хван Цзи розповів їй, що слід робити і запитав, чи має вона якесь особисте прохання.

     - Одразу хочу сказати, що Ви можете не турбуватись про своїх близьких. Я вже взяв їх під свою охорону, отже найближчим часом вони не хворітимуть та не … залишать Вас.

     - Класно!!! А можу я Вас спитати про зовсім особисте?

     - Так. Лойо вас обожнює. Ви можете покластись на нього. На все життя.

     Почувши такі гарантії, Катя мало не підстрибнула в невагомості.

     - Направте мене швидше!

     - З задоволенням, - розсміявся Вершитель та клацнув одним з сімох своїх довгастих пальців.

     Ще мить, і вона опинилась на галявинці поблизу шосе. Поблизу неї  проходив чоловік, вдягнений в робочу робу. Він був схожий на шахтаря. Отже, поблизу мало бути виробництво або поселення.

     - Не підкажете дорогу? – спитала вона.

     Чоловік уважно подивився на неї крізь «стимпанківські» окуляри та показав рукою вправоруч.

     - Дякую, - весело відповіла дівчина та підстрибуючи, наче мала дитина, побігла шукати цивілізацію.

   Вона бігла зеленими луками та дивувалась. В чому цей світ міг потребувати корекції? Сонечко ласкаво світило, весело літали «мирні» пташки…

    Їй захотілося пити й вона підійшла до джерела, що було неподалік від дороги. І тут все зрозуміла! Корекції потребувала екологія!

    Вода в джерелі була мутна, чорна з жовтими та червоними жировими плямами. Перевівши погляд вдаль, вона побачила чорний дим, що окутував місто з усіх боків. Ого! Як їй зробити таку роботу? На рідній Землі з таким ще не справились. Хіба вона, нікому не відома дівчина, зможе переконати правителів не шкодити екології?