Переливи душі

~ 22 ~

***

Скажи мені Солдате, як зуміти мені своє сумління

Врешті вгамувати? Якби ж домовитися з ним могла!

 Аби воно лишилося, але й не зупиняло у мені життя. 

Й не викликало щохвилини сорому за те, що я жива…

 

Навчи мене Солдате, як маю я із цим віднині жить?

Як можу я забути зло, відправивши його у забуття?

Дай лише знак, прошу! Щоби могла я вільно дихать.

Хоча чи можна після цього жити? Чи просто бути?

 

Не дай мені Солдате позабути, яку ціну ти заплатив,

Аби могла я далі не тільки жити й новому дню радіти,

Але взяти до уваги пережите й в собі зробити коректив:

Стати Людиною, і з гідністю життя за двох прожити!

***

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше