Переливи душі

~ 19 ~

***

Скажи, а можливо кохати так шалено й сильно,

І до останнього подиху, що від нестачі повітря?

Або, коли ти відчуваєш тремтіння рук постійно,

Та власного серця стук, що давно вже лахміття?

 

Я кохаю тебе до нестями, і не можу озвучити це,

Бо принесе тобі воно: шлюб з іншою чи смерть!

 Хоча, хай з іншою, аби живий! Я ж витримаю це.

Хоч і без мене, та все ж будь щасливий без меж!

 

Я жадаю, аби її серце не було до тебе байдужим! 

А мені, хай мигцем, дістається лише погляд твій.

При сторонніх, ти завжди будеш для мене чужий.

Я кохаю, тому відпускаю. Лиш серце шепоче: мій!

***




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше