***
Не смію я відкрить свої до тебе почуття.
Традиції ж, і норми змушують мовчати.
Мої думки, щоденно вносять сум’яття.
Ні поглядом, ні словом того не видавати.
Сьогодні ж в час, коли секунда кожна,
Цінніша є за гроші та золотий метал.
Я щохвилини молюся Богу й небесам -
У вогні війни, аби ти жив. І не пропав!
Мовчати згодна я, допоки небу треба,
Життям для інших - перевіряти нас.
І сподіваюсь я, що небо визнає потребу:
Мою в тобі. Й нарешті поєднає нас!
***
Відредаговано: 29.02.2024