Три місяці промайнули швидко й непомітно. За той час в житті жінки багато чого змінилося. Насамперед, вона остаточно розійшлася зі своїм начальником-коханцем. І справа була не тільки в постійних ревнощах, якими той набридав Інні. До вибухів неконтрольованих емоцій і зливи безпідставними звинуваченнями Миколи Олеговича вона вже якось звикла. Справа була зовсім в іншому. Просто після тої незабутньої ночі з Перекотиполе навіть думка про обійми та поцілунки старого ловеласа тепер викликала у неї відчуття огиди.
Звісно розрив не обійшовся без гучно скандалу, під час якого начальник навіть погрожував звільнити з роботи жінку. Однак за тиждень буря роздратування у Микола Олегович вщухнула і він вирішив залишити на фірмі такого цінного працівника, яким була Інна. А вже через місяць її місце в ліжку у велелюбного шефа зайняла молода бухгалтерка Віруня.
Всю осінь Інна та Руслан спілкувалися при допомозі мобільного зв’язку. Першим зателефонував чоловік щоб повідомити їй, що в свій підрозділ він доїхав благополучно. Потім надзвонювати стала і жінка, кожен раз завмираючи від хвилювання, коли Перекотиполе опинявся поза досяжністю мережі. Вони знову балакали про всяку-всячину і кожна така розмова зігрівала її серце та приносила в душу дивний спокій та умиротворення.
Наприкінці листопада вона вирушила на схід. Руслан опинився в шпиталі після поранення і Інна їхала щоб провідати його. А ще вона збиралася потішити чоловіка чудовою звісткою, що його голубка очікує народження нового пташеняти і незабаром він стане батьком.
#623 в Сучасна проза
#1161 в Жіночий роман
юнацька пристрасть, зустріч через роки, спогади минулого і мрії на майбутнє
Відредаговано: 04.10.2026