2

Навіщо вона запросила колишнього однокурсника на своє день народження Інна й гадки не мала. От, просто якось сама собою бовкнула оце «приходи», а слово, як відомо, не горобець, випурхнуло й назад його вже не повернеш. Зрештою що може бути поганого в тому, що на святкуванні буде ще один гість? Не об’їсть же він її в ресторані. Чи може все таки цим своїм необдуманим вчинком вона накличе на свою голову якихось неприємностей в майбутньому?

Замучена цим бентежним занепокоєнням жінка наступного ж дня на обідній перерві розповіла про все своїм найкращим подругам. Юля, котра відзначалася схильністю до романтизму і часто плакала при перегляді чергової мелодрами, відразу ж зажадала подробиць:

– А що ти насправді була закохана в нього? І він просто так покинув тебе без всяких пояснень? І що ти все ще маєш до нього якісь почуття?

Оксану, яка завше була більш поміркованою та прагматичною серед них трьох, більше цікавило інше. Поправляючи зачіску вона невинним голосом запитала:

– А як відреагує на появу колишнього кохання Микола Олегович?

Ось тільки тепер Інна збагнула причину свого хвилювання. А дійсно, що скаже Микола Олегович коли побачить на святкуванні Перекотиполе? Він же давно був для неї не тільки начальником на роботі й другом сім’ї, але чимось більшим та значущішим. Чоловік звернув на жінку увагу з перших же днів її роботи на фірмі де він займав одну з керівних посад. Спершу це було сузір’я вишуканих компліментів і легкий флірт, потім дійшло й до дорогих подарунків і прямих залицянь.

Інна не довго грала роль «неприступної королеви». На той час у неї вже був досвід невдалого шлюбу й болісного розлучення, тож ілюзій про існування «неземного кохання» жінка не мала. Натомість вона дотримувалася того переконання, що від життя треба брати все що воно дає, і якщо вже з’явилася така нагода то буде гріх нею не скористатися. Молода співробітниця позитивно сприйняла знаки уваги зі сторони свого начальника й незабаром між ними зав’язався бурхливий службовий роман. Микола Олег виявився турботливим коханцем який не скупився на коштовні приємності тож Інна до сьогоднішнього дня жодного разу не пожаліла про своє рішення.

– А що Микола Олегович? – награно-наївним тоном промовила Інна до своє подруги. – Я вільна жінка і можу запросити на своє святкування кого мені заманеться.

Оксана на ці слова тільки осудливо похитала головою. Вона була добре обізнаною не лише про любовні походеньки своєї приятельки, але й про те наскільки ревнивим був їхній керівник. Ні для кого на фірмі не було секретом те, що спіймавши на зраді власну дружину, в пориві неконтрольованого гніву, чоловік так віддухопелив її коханця, що сам ледь не потрапив через це в буцегарню. Уникнути в’язниці допомогли зв’язки в правоохоронних органах та солідна компенсація потерпілому.

Своїм необдуманим вибриком Інна наражалася на серйозні неприємності, адже в минулому, її ревнивий коханець вже кілька разів влаштовував скандали через те, що запідозрював жінку в невірності. З іншої сторони останнім часом Микола Олегович помітно охолонув до неї, тож можливо маленький емоційний струс дозволить повернути колишню гостру перчинку в їхні стосунки.

– Ну ти дивись, не сильно загравайся з вогнем, – зробила попередження подрузі Оксана.

– А який він тепер на вигляд? – не вгамовувалася Юля котра теж була розлученою, однак все ще продовжувала вірити в «стосунки, які благословляють на небесах». – Познайомиш нас, якщо він прийде на святкування?

– Звісно що познайомлю, – засміялася Інна й додала. – Звісно, якщо прийде. Це ж все таки Перекотиполе і від нього можна очікувати всякого.

Решту обідньої перерви три подруги провели в обговоренні того як найкраще організувати святкування дня народження Інни.