Я не довіряю своїм батькам

Проводячи час у своїй кімнаті, Адель розмовляла з Кевіном по відео зв’язку. Вона лежала на ліжку, тримаючи в руках свою улюблену маленьку подушку.

-То ти приїдеш вже завтра? – Посміхалась Адель.

-Так, і привезу тобі сувенір із нашої подорожі. – Кевін почав інтригувати подругу.

-О, цікаво, сподіваюсь не магніт? – Пожартувала Адель.

-Ну от, ти зіпсувала мій подарунок. – Підіграв їй друг.

-Я сподіваюсь ми в джакузі відвиснемо? Я декілька днів проводила в магазинах косметики і накупила нам кращі глиняні маски, ти маєш їх спробувати! – Захоплено розповідала дівчина.

-Ще й як, я завтра з корабля на бал, одразу до тебе.

Закінчивши розмову, Марго погукала Адель на сімейну вечерю. Сім’я Дізаз вже давно так не збиралась за їхнім круглим столом. Марго приготувала смачні часникові булочки і томатне гаспачо.

-Пахне чудово, люба. – Рой погладив по руці свою дружину, а та у відповідь йому мило посміхнулась.

-Адель, йди їсти ми вже чекаємо! - Крикнула Марго підіймаючи голову вгору.

-Йду, йду!

Спускаючись по сходам, Адель швидко помила руки у ванній кімнаті і вже через дві хвилини вони всі сиділи за сімейним столом. Рой повільно потягував біле сухе вино разом із дружиною, а Адель спішила їсти, щоб потім піти гуляти з Тревісом.

-Тату, завтра приїде Кевін, ми займемо лісничий будинок на один день?

-Ні, доню, напевно зараз не час для гостей. – Заставши зненацька, Рой намагався повільно зіскочити з теми.

-Що, чому?

-Ну, там ремонт, я здається казав на днях.

-Ні, ти не казав. Ми з Кевіном вже місяць не бачились! Це остання наша вечірка перед університетом. – Адель жалісливим голосом промовляла до тата.

-Доню, не можна, там зараз дуже пильно, та ще й повно працівників.

-Та годі, Рой, вони зачиняться в своїй кімнаті і не будуть заважати ремонтним роботам. – Марго підморгувала своєму чоловіку, щоб на вечір залишитись вдвох.

-Ні, дівчата, перенесіть на тиждень цю ночівлю, хіба так важливо прямо завтра? – Рой стримано та незадоволено промовив.

-Круто, мої вихідні з другом пройшли на ура. Клас. – Пасивно промовила Адель встаючи з-за столу, витираючи кути вуст серветкою.

-А зараз ти куди? – Рой різко запитав.

-Гуляти, а що?

-Вночі? Ти добре подумала? – Перепитав Рой спостерігаючи за такою нахабністю.

Адель зрозуміла, що розгульний режим мами вже закінчився і виходити гуляти опівночі вже не вийде.

-А, точно, вже ж десята вечора, я забула. То піду до себе, прийму ванну і буду спати. – Адель посміхнулась татові і з опущеними плечима повернулась у спальню.

-Добраніч люба. – Промовила Марго піджимаючи губи.

Адель зайшла в кімнату і через декілька хвилин Марго постукала у двері.

-Не спиш? – Обережно стала заходити у кімнату Марго.

-Ні, а що?

-Ніяково вийшло, треба було нагадати тобі що татовий режим для нас все ще діє. – Марго пожимала плечима і сіла на ліжко поруч.

-Кепсько. Може поїдемо назад в Тартозу? – Адель підняла одну брів і з сумом глянула на маму.

-Тобі залишився лише місяць, потерпи нас ще трошки, добре?

-Гаразд, ще місяць почекаю. – Мило посміхнулась Адель, погоджуючись із мамою.

-То що, куди ти сьогодні йдеш?

-Нікуди…

-Та годі, я знаю що ти збігаєш на вечірки через своє вікно, я бачу як ти виходиш з задніх воріт. – Марго покачала головою і посміхнулась.

-І як довго ти знаєш?

-Достатньо довго, щоб дозволити тобі іноді тікати.

-І ти не проти? - Налякано і здивовано запитала Адель.

-Ну я не схвалюю твої нічні походеньки, але хто я така щоб забороняти тобі. – Марго винно посміхнулась натякаючи на свою цікаву молодість.

-Ти кажеш про час коли була в університеті?

-Ні, там зрозуміло, про це ти вже знаєш, я частенько збігала зі свого дому. Правда я таємно влаштувалась на жіночий курс по самообороні, а не як ти, на вечірки, але батьки теж не знали. Мама мене записала була на скрипку.

-Ти грала на скрипці? – Адель здивувалась і майже крикнула.

-Так, у середній школі, їздила на конкурси, а ще добряче билась із хлопцями які перемагали мене на тих конкурсах.

Коли дівчата наговорились і настав час Адель, вона вибігла за старою звичкою у задні ворота на зустріч чорній Бугатті і найшумнішій вечірці за ці вихідні.

Гуляючи всю ніч, напиваючись легким сидром, Адель і Тревіс так проводили вже не перші вихідні. Вони гуляли по нічній набережній, залазили у непрацююче колесо огляду, їли карамельний попкорн і зустрічали ранні світанки біля будинку.