Випадковості не випадкові

Настала зима, Адель сиділа у себе в кімнаті, читала нову книжку з бібліотеки. Сьогодні було дуже сніжно, то всі плани з Кевіном відмінились. Марго готувала на кухні вечерю, сьогодні в меню запечена червона риба з овочами та вершковим соусом. Не можна було передати словами, яка Марго була задоволена коли готувала. За минуле літо вона навіть написала книгу рецептів для домогосподарок, вона налічувала 200 рецептів і 100 з яких були дієтичними. Заради цієї книжки вона затягнула свою доньку на фотосесію та попросила записати інтерв’ю на кухні, для своїх нових підписників. Всі страви, які вона готувала, тепер потрапляли спочатку в Інстаграм, а потім на стіл. Тож коли вся сім’я зібралась за вечерею, включилась легка музика, а камін легенько потріскував, Рой промовив.

-У мене є гарні новини. Я забронював нам на неділю дім у Тартозі. – Рой трішки посміхався.

-Серйозно? Тату ти не жартуєш? – Адель емоційно підскочила зі стільця.

-Дійсно, не жартую, я подумав, ми ніколи не святкували твій день народження в теплу погоду, і мої дівчатка давно не бачили моря, тому, я вирішив зробити вам обом подарунок. – Рой їв вечерю та посміхався. Він лагідно глянув на свою дружину і підморгнув. Марго засвітилась але не втратила обличчя.

-Але це ж не означає, що це все з мого подарунку на день народження? – Адель присіла.

-Звісно ні, подарунок ти отримаєш там.

-Супер, а Кевіна можна із собою взяти?

-Люба, я хотів щоб це була лише наша відпустка…

-Перестань, Рой, яке це буде день народження без друзів, хай хоч Кевін поїде. – Марго вмовила чоловіка.

-Ну добре, я подзвоню його батьку і запитаю. Тільки виїжджаємо вже завтра зранку, і хай не бере увесь свій гардероб, у нас власний пляж біля дому тому, ходити ми мало куди будемо.

-Клас, пішла збирати речі.

Адель всю ніч збирала купальники та шляпки, взяла декілька книжок, крем від загару, для загару. Взяла планшет, а також купу косметики на випадок піжамної вечірки з Кевіном.

Увесь наступний день вони їхали до Тартози, міста курортних романів, морозива та солодкої вати. Адель уявляла як буде купатись у солоній воді, засмагати під безжалісними променями сонця, тим часом Кевін вже вигадав план як прошмигнути вночі в центр міста на вечірку. На вушко Кевін шепотів Адель свій план і її очі загорілись.

Нажаль, приїхавши туди всі їх плани пішли на дно моря.

-Ну ось і позасмагали… -Адель кинула мокрі сумки на підлогу коридору. Тартоза зіпсувала всі її плани, а точніше кажучи дощ, який мав намір йти усю неділю.

Протягом п’яти днів Адель, ходила з незадоволеним обличчям, здавалось її щічки опустились разом із дугою губ.

-Адель, ну досить бути такою замученою, завтра ж твій день народження! Де твоя посмішка? Тобі 17, увесь світ перед тобою відкривається, і дощ вже пройшов. – Марго всі дні не втрачала надії і підтримувала доньку. Вона чудово розуміла доньку і не хотіла щоб у її день народження вона ходила сумна. Адель мовчала. Тоді Марго кинула погляд на Кевіна даючи натяк, щоб він їй допоміг. Кевін в цей час допомагав Марго збивати тісто на торт.

-Дійсно, Адель, подивись на це з іншої сторони, багато хто вважає, що найкращий загар саме в похмуру погоду. – Кевін з Марго перекидувались поглядами і лише рухали губами не видаючи ні звуку, поки Адель дивилась крізь вікно на хмари. Аби у депресії була особистість, вона була б у вигляді Адель.

Усю неділю вона ходила засмученою, навіть хотіла викинути купальники. Вона тільки їла, читала книжки вночі з ліхтарем під ковдрою і дивилась драми по Нетфліксу. Навіть піжамна вечірка Кевіна не врятувала її настрій, бо вона постійно чула грім та стукіт дощу по підвіконню.

-Мам, а чому тато поїхав? – Адель насуплено запитала і повернула голову.

-Ну, люба, його викликали по роботі, він обіцяв завтра зранку вже бути тут, він не пропустить твій день. – Марго в цей час займалась кремом. – До речі, він сказав що запросив деяких людей на завтра, в честь твого дня народження. Прийде дві три людини. Це важливо для тата… - Марго в цей час була відвернута спиною до Адель і зажмурилась, очікуючи як спалахне донька.

-Ого, круто, незнайомі люди в мій день народження, цей день стає все більш цікавішим…

Марго повернула до Кевіна і прошепотіла: «-Допоможи мені якось».

-Що ж, а коли мені буде 30, я куплю собі 101 далматинця і буду кожну суботу влаштовувати звані вечері з незнайомими мені людьми.

-Буду в себе. – Адель встала з-за столу і піднялась у кімнату.

-І що нам з нею робити? Рой так хотів щоб вона зраділа. – Марго звернулась до Кевіна.

-Ну тоді йому не слідувало запрошувати чужих людей на її день народження. Не хвилюйтесь, завтра вона заспокоється коли побачить мій подарунок.

***

На ранок, Кевін розбудив Адель святковим гудком, хлопавкою і тортом. Усю ніч вони надували кульки з Марго, прикрашали спальню Адель і завертали подарунки в спеціальний папір.

-З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯЯЯЯ! – Кевін прокричав і дунув у свисток. Марго стояла з рожевими фольгованими кульками, на двох з них були цифри один і сім. А з-заду вийшов Рой із тортом, на якому було написано цитата з пісні Тейлор Свіфт «Невинна»: