Мої рідні скелети у шафі

Додому повернувся хлопець, в самотній дім, тихий та пустий. До нього, з вітальні, летів Локі, який був дуже радий його бачити. Батьки йому подарували хаскі в 10 років, він був таким маленьким і таким хитрим, блакитні очі блищали, а розумна мордочка нахилялась то вліво, то вправо.

-Привіт, Локі, чекав мене? А ось і я, тебе хоч хтось сьогодні годував? – Хлопець насипав у блакитну миску корм, та в миску, що стояла поруч, води, і сів на диван у вітальні. Це був звичайний суботній вечір в домі Блеквудів. Листаючи канали, він засумував і відкрив Інстаграм. В стрічці він бачив відео свого брата, який їздить десь по нічному місту, з купою дівчат, хлопців, на своїй новенькій Bugatti Chiron Super Sport 300+. Не те, щоб Еліот заздрив, просто іноді йому здавалось, що він зовсім один.

Через декілька годин додому приїхав Тревіс. Він відкрив двері та одразу попрямував до себе в кімнату, де на нього чекав його ротвейлер Зевс. Ця собака була повною ідентичністю з хазяїном, активний, красивий, мав мускулисте тіло, його подарували разом із Локі на одному із заходів, що влаштували їх батьки. Для батьків це було піаром, або гарним маркетинговим ходом, але для синів це був день, який запам’ятався їм на усе життя. Дві собаки, для двох братів, таких різних, але таких рідних. Кожен з братів піклувався про свою собаку, тренував, кормив, Локі знає команду «шукай», а Зевс відданий і буде охороняти хазяїна поки той спить. Зевс не агресивна собака, просто він дуже любить свого хазяїна і з малечку захищає Тревіса. А Локі назавжди віддав своє серце Еліоту, ця собака слухає тільки його при будь яких умовах, проте іноді буває сильно самостійним та впертим, але все ж дуже розумним.

Еліот почув, що повернувся Тревіс і зайшов до нього в кімнату, щоб поговорити перед сном.

-Я увійду? – Еліот при відкрив двері.

-Так, звичайно. Як ти? – Тревіс п’янкий та щасливий відповів.

-Пару годин тому повернувся з випускного, Майк нажерся в дрова, ми його ледь запхнули в таксі, він до речі шут випускного. – Еліот сів на диван, що був поряд з ліжком Тревіса. Його кімната відрізнялась від кімнати Еліота, вона була темнішою, захламленою спортивним приладдям, а на полицях творився жах, де не де можна було побачити книжки зі школи, але вони були прикриті спортивними журналами. На стіні висіли постери з фільмів жахів, великий телевізор навпроти ліжка і Хbох. На столі був розташований комп’ютер, різні сувеніри з подорожей і його фото із Зевсом на одній із галявинок Парижу.

Інше фото, на якому зображений Еліот і Тревіс, стояло на полиці поруч із шишкою, якою в 5 років Тревіс попав Еліоту прямо в око. Це був легендарний удар, Тревіс так злився на брата, що не розрахував сили і ця шишка летіла йому прямо в око. В той момент він злякався, бо думав що вбив його, адже дитячі емоції набагато сильніші емоцій дорослих. Еліот ходив із синцем під оком ще неділю, а пам’ять залишилась назавжди. Від тоді, хлопці стали тільки рідніші, Тревіс захищав свого розумного брата, був йому соратником, опорою та якщо потрібно чесним суперником. А Еліот хоч і був розумний, але не був такий впевнений у собі як брат. В другому класі Еліот придумав, як списати Тревісу на контрольній, про те сам не списував. Він цілу ніч писав шпаргалки для брата і Тревіс написав на відмінно, а Еліот поклявся нікому про це не розповідати. Їх братська любов мала окреме місце в цій сім’ї.

-Батьки ще на зустрічі? – Еліот запитав у брата.

-Угу, нудьга повна була на тому зібранні, добре що ти не прийшов, там було стільки старих людей в хутрі із тварин, здавалося, аби ті тварини ожили, то з’їли б усіх. Батько знову виступив з промовою на дві години, я ледь не заснув. – Тревіс переодягався в домашнє і помітно хитався.

-Ти що п’яний?

-А сам то, я коньяк з дверей відчув.

-А ну ти ж у нас експерт. – Хлопці обмінялись жартівливими виразами.

-Мама ще не прийшла? – Тревіс нагнув голову назад у бік Еліота.

-Ні, а повинна?

-Та наче, вона, напевно, знову зі своїми подружками кудись поїхала.

Їх мати, Вівіан Блеквуд, була власницею багатьох салонів в місті Ньюкрест і мала декілька салонів за містом. Якщо ви подумали, що вона успішна бізнес-вумен, яка йшла через складні сходинки і заробляла кожну копійчину, то ви не вгадали. Ця жіночка зі світло-русим волоссям, накачаними губами та худою структурою, вийшла заміж в 20, коли завагітніла від їхнього батька Харві Блеквуда. Харві був дуже впливовою людиною в місті і мав більше 10 власних компаній, з інших 10 отримував відсоток. Його не простий шлях почався на першому курсі університету, коли випадково йому запропонували гарну роботу. По троху, по малу він йшов по сходинкам власної кар’єри. Як повелось в цій сім’ї, Тревіс мав гарну динаміку з батьком, на відміну від Еліота. Рік тому Еліот та Тревіс отримали різні завдання пов’язані з роботою Харві, батько був одержимий передачою власності в руки одного з братів в майбутньому. Його надія була на розумного брата, він що сили намагався його навчити своїм знанням, брати на співбесіди, він навіть давав йому спеціальні завдання.

В один із таких днів Еліот мав їхати сам на підписання угоди, з однією із відоміших корпорацій країни, сидячи в машині він уважно перечитував документи, гортав сторінку за сторінкою. І як по іронії долі, Еліот побачив те, що перевернуло його уявлення про батька. Договір був з пасткою, для їх партнерів, Еліот всю дорогу вагався і не міг визначитись, йти по цьому слизькому шляху чи звернути. Вихід з гри могло значити лише одне, повна ізоляція від справ сім’ї. Приїхавши на завдання, Еліот не зміг мовчати, він все розповів партнерам і ті погодились не підписувати контракт. Звісно, Харві про все дізнався, його злості не було кінця та краю, навіть сьогодні він звинувачує Еліота, що їх справи могли бути кращими, якби він просто мовчки виконав своє завдання. Харві, в суперечкі, назвав свого сина м’яким та безхребетним, що він не в змозі бути справжнім чоловіком, звинувачував Вівіан у тому, що це від неї Еліоту передався м’який характер. Відтоді Еліот і Харві більше ніколи не розмовляли про роботу за сімейним столом.