Подяка

Одного літнього вечора, коли день вже починав хилитися до вечора, а повітря наповнилося ароматами диму та стиглих овочів, ми зібралися — всі, хто так чи інакше дотичний до народження цієї книги. На подвір’ї лунала тиха музика, десь у кутку потріскував мангал, а в повітрі витав не лише запах шашлику, а й щось особливе — відчуття завершеного великого шляху.
Момент, коли можна нарешті зупинитися, перевести подих і сказати: «Ми це зробили».

Коля та Ігор жартували біля мангалу, наче й не брали участі в серйозному творчому процесі, хоча саме вони нерідко ставали джерелами ідей, точності деталей, а іноді й натхнення. Надя та Юля нарізали салати, хоча кожна з них уже вклала в цю історію значно більше, ніж просто гастрономічні навички. А Оля саме завершувала приготування своїх легендарних сулугуні, вкладаючи у них ту ж турботу, з якою раніше ділилась знаннями про каміння та святкові вибухи нічного неба.

Коли стіл було накрито, усі наповнили келихи, і я, з глибоким хвилюванням, почала говорити. Слова вдячності не завжди легко вимовляються, коли почуттів значно більше, ніж може вмістити мова. Але я хочу, щоб кожен, хто триматиме цю книгу в руках, знав: вона — не тільки моя праця. Вона — результат спільної енергії, натхнення, підтримки та віри багатьох людей.

Микола Яцишен, дякую тобі за витримку, кмітливість і гумор. Твоє терпіння до моїх запитань про автівки, твої ідеї, твоє чуття до живих діалогів — усе це зробило сюжет динамічним і справжнім. Без тебе багато сцен були б прісними, а персонажі — мовчазними.

Юлія Пінчукова, дякую за те, що йшла поруч усю дорогу: підтримувала, надихала, допомагала з редагуванням і текстами. Твої ідеї оживали в кожній сцені, а підтримка — в кожному моєму рішенні. Ти — одна з тих, без кого ця книга не стала б цілісною.

Ігор Гладун, твій внесок — це не просто деталі. Це нове бачення, глибина, зміна перспектив. Твоя аптека стала магнітом для сюжету, а твої спостереження — джерелом несподіваних поворотів. Завдяки тобі ця історія набула особливої атмосфери.

Оля Олексишина, дякую за знання про діаманти та феєрверки — ти подарувала книзі блиск і загадку. Завдяки тобі деякі сцени набули магії, якої їм так бракувало. Твоя присутність відчувалась на кожній сторінці, де спалахували іскри і промінчики світла.

Окрема, особлива подяка моїм батькам — Ніні Мочаловій та Оресту Антонів. Ваші любов, віра і безмежна підтримка — це фундамент усього, що я створюю. Ви вчили мене не боятися мріяти, діяти і вірити в себе навіть тоді, коли світ мовчить. Ця книга — і ваша також.

Я вдячна кожному, хто був поруч, ділився історіями, запалював думки, критикував чесно, коли треба, і хвалив, коли я цього не чекала.
Це була пригода, у якій ми були не просто авторами і консультантами, а друзями, однодумцями, творцями світу, що народився між рядками.

Дякую всім, хто став частиною цієї великої історії.

З любов’ю,

Ваша мадам «Н»