На вечірній побачення чоловік збирався дуже старанно. Довго прасував сорочку і штани. Потім ніяк не міг впоратися зі своєю пишною чуприною, нескінченно розчісуючи і пригладжуючи неслухняне густе кучеряві волосся. Ретельно поголився і збризнувся чоловічими парфумами.
Спостерігаючи за цими зборами, мати поцікавилася:
– Синку, ти збираєшся кудись?
– Так, хочу в наш сільський клуб сьогодні сходити, давненько я там не був. Молодість згадаю. Може, зустріну когось ні будь з однокласників.
– Нічого дорослому сімейному чоловікові вештатися вночі серед шмаркатої дітвори, – невдоволено буркнув батько, якому помітно полегшало від ліків куплених сином . – Нормальні люди в цей час вже спати лягають. Завтра вдень сходиш до всіх в гості.
– Та не діймай, батьку, дитину, як завжди, стала мати на захист Петра. Нехай йде трохи прогуляється.
Петро посміхнувся, почувши цю суперечку. Так само відбувалося і в роки його юності. Батько був в міру суворий і по можливості вчив сина дорослого життя, а мама завжди оберігала і захищала його. Знову відчувши себе вісімнадцятирічним хлопчаком, він швидко вислизнув з хати у двір.